13 січня, 2022

Росія ввела війська в Казахстан

Заворушення в Казахстані.

Після того, як у 2019 році пішов у відставку Н. Назарбаєв, який незмінно правив країною 30 років, багато хто сподівався на зміни. Вірили, що прийдуть нові обличчя, що стане більше свободи. Але новим президентом стала людина з оточення Н. Назарбаєва, тодішній голова сенату Касим-Жомарт Токаєв. Одним з перших його кроків було перейменування столиці Астани у Нур-Султан на честь попереднього президента. Це був сиґнал, що та вся система, яку вибудував Н. Назарбаєв, продовжує жити.

За три роки правління К. Токаєва у країні не відбулося жодних реформ. І люди цим дуже розчаровані. Невдоволення зростало через економічні причини та пандемію. Еконо­міка – у стаґнації, а, враховуючи величезні запаси нафти та газу, якими володіє Казахстан, населення сподівалося на хоча б якийсь розвиток. Очікували, що країна має проґресувати. Але цього не сталося.

Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень, президент Казахстану К. Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.

5 січня К. Токаєв звернувся до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням про розміщення військового континґенту. Це сталося після того, як урядові сили фактично втратили контролю над найбільшим містом Казахстану, колишньою столицею Алмати. До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан. Місію військ ОДКБ у Казахстані очолив генерал-полковник Андрій Сердюков, який керував військовою операцією із захоплення Криму. Окрім того, він брав участь у бойових діях на Кавказі, у „миротворчій операції“ в Косово, очолював російське угруповання військ у Сирії.

Росія перекинула до Казахстану підрозділи, які брали участь в аґресії проти України. Зокрема йдеться про військових із 45-ої окремої бриґади спеціяльного призначення десантних військ Росії, 98-ої дивізії десантних військ та війська Центру спеціяльного призначення Росії „Сенеж“.

70 літаків Іл-76 та Ан-124 цілодобово перекидали війська з Росії в Казах­стан. Білоруські вояки прибули до Казахстану п’ятьма літаками Іл-76.

Влада Казахстану офіційно заявила про підготовлених ззовні терористів. При цьому було заарештовано колишнього керівника Комітету національної безпеки Каріма Масі­мова, знято з посад кілька осіб, близьких до колишнього президента Н. Назарбаєва, а сам Н. Назарбаєв, як стверджує його представник, добровільно залишив посаду голови Ради безпеки, яку обійняв К. Токаєв.

У Казахстані затримано майже 8 тис. учасників антиурядових протестів, 26 з них загинули. Окрім того, у сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень. 7 січня президент К. Токаєв віддав наказ армії та правоохоронцям відкривати вогонь на ураження без попередження у протестувальників. Сталися загадкові смерті високопосадовців.

Президент Казахстану К. Токаєв заявив, що протести в країні придушили, а порядок повністю відновили.

 

Радіо Свобода, УНН, ТСН,  Tengrinews.kz,  zaxid.net

Коментарі закриті.