— В Евросоюзі не визнали результати президентських виборів у Білорусі і вирішили почати роботу над санкціями проти посадових осіб країни, причетних до фальсифікацій і насильства щодо протестувальників. Про це 14 серпня повідомив віце-президент Европейської комісії, високий представник Европейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Борель за підсумками відеконференції з участю міністрів закордонних справ країн-членів EС.
У свою чергу, президент Европейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала рішення глав МЗС країн-членів ЕС. „Добре, що міністри закордонних справ одноголосно погодилися працювати над додатковими санкціями проти відповідальних осіб. Європа повинна активно відстоювати свої цінності”, – заявила У. фон дер Ляєн.
— 16 серпня Керівник постійної делеґації Верховної Ради у Парляментській Асамблеї Ради Европи народний депутат Єлизавета Ясько ініціювала деклярацію щодо подій у Білорусі, яка дає оцінку подіям у сусідній країні і пропонує шлях виходу з ситуації, що склалася.
Деклярацію підтримала більшість членів делеґації України в ПАРЕ. Крім того, документ підписали голови делеґацій Естонії Марія Юферева-Скуратовскі, Латвії Інесе Лібіня-Еґнере, Литви Альгірдас Буткевічюс та Великої Британії Роджер Гейл. Вони заявили, що кампанія з виборів президента Білорусі, голосування 9 серпня та підрахунок голосів не відповідають міжнародним виборчим стандартам, проводилися з масовими порушеннями прав і свобод громадян і не відображають вільного волевиявлення білоруського народу.
У деклярації наголошується, що підписанти вітатимуть проведення незалежного розслідування щодо неправомірного застосування сили проти учасників мирних зібрань; висловлюють готовність почати діялог між учасниками виборчого процесу та надати майданчик для таких переговорів.
— 17 серпня Президент Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів України, очільниками силових структур, а також главами низки обласних адміністрацій у зв’язку з різким загостренням ситуації в Республіці Білорусь.
Під час наради була детально проаналізована як внутрішньополітична ситуація в самій Білорусі, так і численні зовнішні чинники, які можуть вплинути на розвиток післявиборчих подій. Також була проведена оцінка всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів.
— 17 серпня Міністер закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявив журналістам у Вільнюсі: „Жодних причин для військової підтримки з боку Росії немає, і немає законних чи інших підстав для цього. Це означало б вторгнення в країну і знищило б останні сліди її незалежності”.
За його словами, Росія дуже ризикує, якщо це зробить, перед обличчям того, що відбувається в Білорусі, на тлі підтримки населення. Раніше низка російських та білоруських засобів масової інформації та телеграм-каналів повідомила, що 16 серпня на російських дорогах недалеко від кордону з Білоруссю помітили кілька великих колон автозаків без номерів з людьми без розпізнавальних знаків.
Міністер оборони Литви Раймундас Каробліс вважає, що заяви влади Білорусі про загрозу, яка поширюється від сусідніх країн, позбавлені підстав і є спробою пошуків винних у виправдання своїх внутрішньополітичних дій.
За його словами, Литва пильно стежитиме за тим, які дії будуть після заяви президента Білорусі О. Лукашенка про переміщення військових підрозділів ближче до литовсько-польського кордону.
— Міністер оборони Естонії Юрі Луйк 17 серпня заявив, що у Президента Росії Володимира Путіна достатньо засобів впливу на ситуацію в Білорусі, крім ризикованого відкритого втручання. При цьому, на його думку, будь-які форми відкритого втручання у справи Білорусі „перетворять це з проблеми Лукашенка на проблему Путіна”.
Міністер також вважає, що занепокоєння президента РФ викликає страх перед кольоровими революціями: „Це панічний страх, що станеться кольорова революція, і вона якимось чином перекинеться на Росію; в тривалішій перспективі може призвести до того, що Путін почне думати, що робити, коли всі інші засоби використані”.
„Укрінформ”