У засобах масової інформації Путіна часто порівнюють з Гітлером. Я переконався, що у цьому немає перебільшення, гортаючи польську фотокнигу „Хроніка вересневої кампанії 1939“ про перший місяць Другої світової війни. 1 вересня 1939 року о 5-ій годині ранку війська Німеччини розпочали наступ на Польщу, але ще на 20 хвилин раніше літаки скинули 380 бомб на невелике містечко Велунь і вбили 12 тисяч цивільних мешканців з 16 тисяч міського населення.
Уряд Німеччини видав розпорядження: „Не повинно бути жодного заголовка у пресі зі словом „війна“. За вказівкою фюрера ми лише відповідаємо на удари. Треба розміщувати на видних місцях спростування того, що Німеччина ніби бомбардувала польські міста. В інформації повинен бути на першому місці факт, що поляки атакували нас першими“.
Того ж дня Президент США Франклін Д. Рузвельт звернувся по радіо: „Звертаюся з закликом до кожного уряду, який може бути затягнутий у воєнні дії, щоб публічно підтвердив своє рішення, що його збройні сили у жодному випадку і за жодних обставин не будуть бомбардувати з повітря цивільне населення безборонних міст“.
Польське радіо оголосило: „Сьогодні о годині 5:40 німецькі війська перейшли кордон Польщі, ламаючи угоду про ненапад. Бомбардовано ряд міст. Віднині усі справи і проблеми відходять на дальший плян. Усе наше публічне і особисте життя переходить на особливий стан. Ми увійшли у час війни. Усі зусилля народу мають йти в одному напрямі. Усі ми стали воїнами. Ми повинні думати лише про одне: війна аж до перемоги“.
По радіо промовляв полковник Генерального штабу Польщі Роман Умястовський: „Солдати, пам ’ятайте, що війну ми витримаємо. Хоч не знати, якою вона важкою не була, ми війну виграємо, бо війну виграють завжди ті, хто вірить, що їм належить перемога“.
Путін ніби вчився у Гітлера, бо теж заборонив вживати слово „війна“ і кинув смертоносний вантаж на мирні міста й села. Нацисти вже о 5-ій ранку розстріляли 21 польського залізничника і митника у Шиманкові. Удари авіяції і артилерії руйнували міста і села, вбивали людей. Але народ боронив свою землю, військо чинило опір. І тоді зі сходу вдарив союзник Гітлера – військо Сталіна. 17 вересня 1939 року Червона армія перейшла кордон Польщі. Чи не таким союзником Путін вважав Лукашенка? Не вийшло.
О 3-ій год. ранку заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР Владімір Потьомкин намагався вручити Послові Польщі Вацлаву Ґжибовському ноту такого змісту: „Німецько-польська війна виявила внутрішнє банкрутство Польської держави. За 10 днів військових операцій Польща втратила усі свої промислові та культурні центри. Варшава як столиця Польщі вже не існує. Польська держава і її уряд перестали існувати. Втратили значення усі угоди між СРСР і Польщею.
Радянський уряд не може бути байдужим до того, що на теренах Польщі населення українського та білоруського походження опинилося під загрозою, тому уряд СРСР наказав командуванню Червоної армії перейти кордон й узяти під свою опіку життя і майно населення Західної Україні і Західної Білорусії. Одночасно радянський уряд має на меті звільнити польський народ від нещасливої війни, в яку затягли його нерозсудливі зверхники“.
Путін теж намагався рятувати населення самопроголошених ДНР і ЛНР, зневажливо ставився до уряду України.
Шестирічна війна Польщі була нелегкою і кривавою. Гітлер програв. Сталін захопив Польщу, але теж програв. Чи усвідомлює це провідник Росії Путін?