КІРОВОГРАД. – 23 лютого відбулась презентація наукової праці історика Юрія Митрофаненка „Українська отаманщина 1918-1919 років“.
Про своє враження від книги розповіла громадська діячка Ірина Малик: „Я була закохана у романтизм Холодного Яру, а тепер автор жорстко і безжально розтинає це явище, показуючи його різні аспекти“.
Свого часу дослідник Роман Коваль, який надзвичайно багато зробив для популяризації холодноярських отаманів та й багатьох інших борців за Україну початку минулого століття, зазначав, що своєю місією у цьому світі вважає повернення Україні загиблих героїв. На документальних книгах Р. Коваля та діяльності заснованого ним історичного клюбу „Холодний яр“ виховувалось багато новітніх молодих патріотів.
Ці напрацювання стали поштовхом і до наукових пошуків Ю. Митрофаненка. Чи не вперше в українській історіографії він клясифікує отаманщину за чотирма типами: козакофільський романтичний, опозиційний або військово-політичний, соціяльно-деструктивний та конструктивно-поміркований.
Лише останній дав тих героїв, які справді внесли свій вагомий вклад у боротьбу за незалежність України. Серед них – брати Чучупаки, Гулий-Гуленко, Юрій Тютюнник, Кость Пестушко. Але й ці отамани були територіяльно прикуті до свого краю, не могли подолати містечкового світогляду тих мас, які підняли на боротьбу. У свою чергу, головний отаман Симон Петлюра не зміг підпорядкувати отаманські рухи єдиній державній напрямній.
Чи є чому вчитися на помилках минулого нам, сьогоднішнім? Наш напрям – пам’ять і освіта.
На цьому наголошували історик та краєзнавець Федір Шепель, заступник голови обласної ради Ігор Степура.
Тамара Саміляк‚ директор видавництва „Імекс ЛТД“, у якому вийшла презентована книга, запропонувала започаткувати серію популярних видань „Українські отамани“.
Завершуючи презентацію, Ю. Митрофаненко зазначив: „Наше завдання – бути отаманами‚ провідниками‚ але не хворіти на отаманщину, відкинути розбрат, роз’єднаність, зарозумілу амбітність“.