У час воєнної потреби Фундація Українського вільного університету вирішила відкрити Воєнний фонд, бо багато діяспорних організацій займалися тільки гуманітарною воєнною допомогою, але ніхто не займався оборонною, крім держави та хіба поодиноких добродіїв.
Ця стаття не є звітом діяльности, а радше коротким описом випадку повного абсурду, про що відповідні представники влади України повинні знати і на що реаґувати, не тільки для майбутнього вреґулювання, але для компенсації потерпілим, в тому числі і нашому Фонду. Ця стаття є свого роду відкритим листом до Президента та влади реаґувати, виправити та компенсувати. Ми є занадто бідними, щоби марнотратити або годувати корупціонерів.
На початку свого створення у березні цього року Воєнний фонд ФУВУ постачав шоломи, бронежилети та амбулянси. Згодом найбільше постачали біноклі, прилади нічного бачення, інструменти зв’язку. Тепер Воєнний фонд ФУВУ постачає зокрема квадрокоптери та дрони для певних воюючих підрозділів, зокрема Української добровольчої армії, „Правого сектора“, „Азова“ та інших.
Наша засада – купити все це по найкращій ціні, вивчаючи при цьому можливості продавців у США, Польщі, Німеччині, Великій Британії та Україні, та подбати, щоби ці інструменти війни опинились остаточно на призначеному місці і використовувались для воєнних цілей.
Понад місяць тому закуплено відносно потужний дрон „Матріс 30Т“, за який заплачено відносно менше, ніж повну ринкову ціну. Товар був у Польщі. Для завершення справи та доставки, у Польщі треба було сплатити додатковий податок – 23 відс. ВАТ. Одначе, при експорті немає ВАТ зі сторони Польщі, а транспорт в Україну коштує 100 дол., тож ми так і зробили. Все було правильно оформлене і сплачене як з нашого боку, так і з боку польського продавця, і відправлено в Україну до ОДЧ „Карпатська Січ“.
Проблема виникла на Київській митниці, де цей інструмент війни затримали на 10 днів для оформлення так званої документації. Врешті київські митники сказали заплатити 135 тис. грн різних податків, щоб можна було доставити дрон на призначене місце. “Карпатська Січ” мусила негайно сплатити вказану суму, бо дрон був дуже потрібний для боротьби.
Чи не абсурд? Чи не злочин? Допо-мога державі у час війни обкладається митом з боку тієї держави. Це, мабуть, державне злодійство. Закон передбачає, що товар, який приходить в Україну з-за кордону вартістю понад 100 евро, повинно обкладатися митом. Але хіба цей закон діє в час воєнного стану, тим більше, коли йдеться про зброю, яка призначена для захисту держави? Нехай пояснення дадуть юристи і влада.
Ця справа вимагає вивчення представниками України, починаючи від найвищого, тобто, Президента. Я підозрюю, що це приклад злодійства київських митників, а не глупота системи. Чому? Бо у минулому зауважилися зложивання з боку навіть так званих волонтерів.
У перших місяцях своєї праці Фонд закупив у Львові 580 бронежилетів четвертого ґатунку. Львівський волонтерський завод запропонував дати тільки половину для нашого призначення, а другу половину затримати для себе, казали також для призначення. Потрібно було звернутися до владних структур для полагодження цього питання. Маємо категоричну абсурдність. Тому потрібне розслідування, бо така поведінка – чи то Київської митниці, чи Львівського складу – неприпустима. Не можна нищити жертовність тих людей, яким Україна дійсно дорога. Ще гірше шкодити власним збройним силам.
Правда, такі випадки бувають у війні. Розвивається також так звана тіньова економіка, чорний ринок. Одначе, це трохи інакше, бо, захищаючи себе державними законами, злодії у цьому випадку просто корумповано збагачуються, коли патріоти навколо них гинуть. Я підозрюю, що ці людською кров’ю отримані 135 тис. грн ніколи не потраплять у державну скарбницю. Але навіть якщо станеться чудо, і виявиться, що дійсно ці кошти були вилучені по закону, тоді цей закон – не тільки нелюдський, але просто зрадницький, коли говоримо про потреби народу, а це – головна причина існування держави, її влади та її законів – захист народу. Тут необхідне негайне розслідування.
Ню-Йорк