2 червня, 2022

Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим

Книга стала результатом габілітаційної дисертації автора, яку він захистив у грудні 2018 року на богословському факультеті Като­лиць­кого університету Айхштет-Інґоль­штадт. Україномовний варіянт видан­ня на відміну від німецького, що вийшов на три роки раніше, доповнений кількома ключовими документами.

За понад 40 років на митрополичому престолі Шептицький стикався з усіма катаклізмами, що спіткали европейців у першій половині ХХ ст.: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій.

Професор о. Андрій Михалейко

„Радянська система називала Мит­рополита Андрея колаборантом. Натомість українські історики в діяаспорі часто намагалися оминати складні питання взаємин між Шеп­тицьким і нацистською владою, щоб не псувати образ митрополита, як Мойсея українського народу. Ці підстави спонукали мене шукати джерела і документи, які б показали повніший образ галицького ієрарха і його діяль­­ности в останні роки життя“, – розпо­вів автор книжки о. А. Ми­халейко.

У виданні представлена широко база нових архівних матеріялів зі Львова та Німеччини. Авторові вдалося натрапити на родинний архів о. Йоганнеса Петерса – німецького монаха-студита. У 1930-их роках він приїхав до України, де захопився ідеєю єдности церков, яку пропаґував Митрополит Шептицький. В часи Другої світової війни о. Й. Петерс став людиною близького оточення митрополита.

„У Німеччині я знайшов родичів отця Петерса, які надали мені свій сімейний архів. Ця знахідка в багатьох питаннях суттєво доповнила картину досліджуваного мною періоду. Отець Петерс залишив по собі багато спогадів, документів з повоєнного часу, які стосуються його контактів з українським середовищем та врятованими євреями. Для мене було несподіванкою знайти його листування з Куртом Левіном, сином львівського рабина, якого врятував Митрополит Андрей. Вони обоє були великими прихильниками беатифікації митрополита. І вже у 1960-1970-их роках намагалися багато зробити для зарахування митрополита до лику блаженних, що триває по сьогодні“, – продовжує о. А. Миха­лейко.

Переклад видання став можливим завдяки сприянню історика Олега Турія, проректора УКУ, директора Інституту історії церкви. Він також здійснив наукову редакцію тексту разом зі своїм заступником д-ром Романом Скакуном.

За словами О. Турія, праця о. А. Михалейка цікава тим, що в ній представлено найскладніший період у житті митрополита, зокрема проблематику, яка залишається предметом спекуляцій, обвинувачень і прямого очорнення, як у радянській літературі, так і сьогодні в російській та польській.

Співвидавцем книги є Український інститут національної пам’яті. Запля­новано, що книжка буде безкоштовно розповсюджуватись по наукових і публічних бібліотеках.

З часом її плянують також опублікувати для вільного доступу в інтернеті. Щоб отримати примірник видання можна звер­нутися до Інституту історії Церкви ([email protected]). Книжку також плянують видати англійською мовою.

Коментарі закриті.