КОСІВ, Івано-Франківська область. – 33-річний Любомир Макар покищо єдиний з молодшого гончарівського покоління, який не просто успадкував премудрості місцевих гончарів, але й став вправним майстром, що поєднує давні традиції із сучасними тенденціями.
У дитинстві хлопець мріяв бути схожим на свого батька Ореста – знаного в краї художника, тому вступив у Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва, де у відділенні кераміки опановував основи гончарства. Зберіг мистецький дух маминого брата Івана Вдовиного, який своєю гончарною справою вже не одне десятиліття славить Гончарівку.
Л. Макар закінчив два вищі навчальні заклади: Косівський інститут прикладного і декоративного мистецтва та Львівську національну академію мистецтв.
Гончарним ремеслом Л. Макар займається у власній майстерні „Черепок”, яку заснував у 2008 році в Косові. Усе обладнання для кераміки – гончарне коло, електричну піч, верстати – змайстрував власноруч. Глину для своїх шедеврів раніше привозив із Гончарівки, а тепер замовляє у Слов’янську, де, за словами майстра, найкращі поклади глини в Европі.
Майстер зі своїх рук пустив у світ тисячі виробів, відомих не тільки в Україні, але й в Польщі, Франції, Еспанії, Італії.
Гончарна справа до душі дружині мистця Мар’яні. Донечка Анастасія теж малює і ліпить на свій задум і в майбутньому продовжить справу батька, який займається живописом, станковою та монументальною скульптурою. Це знайшло своє втілення у багатьох меморіяльних пам’ятках і рельєфах.
Л. Макар бере участь у міжнародних студентських гончарських пленерах, фестивалях в Косові, фестивалі „Лемківська ватра”.