КИЇВ. – 22 серпня виповниться 25 років з часу, як Державний Центр Української Народної Республіки (УНР) в екзилі (на чужині) урочисто передав свої повноваження незалежній Україні, щоб засвідчити безперервність державотворчого процесу української нації.
Після поразки національно-визвольних змагань 1917-1921 років уряд УНР змушений був покинути рідні землі. У 1920 році було створено Державний Центр УНР в екзилі, який понад 70 років залишався представником українського народу, котрий ще на початку ХХ ст. виборов свою державну незалежність. Основною метою його діяльности було відновлення суверенної, незалежної і соборної української держави.
Керівні органи Державного Центру за час своєї діяльности кілька разів змінювали місце перебування в Польщі, Франції, Німеччині, США. Очолював Державний Центр УНР президент (до 1944 року він називався Головний отаман). Всього було п’ять президентів: Симон Петлюра, Андрій Лівицький, Степан Витвицький, Микола Лівицький, Микола Плав’юк.
Фінансовою основою діяльности Державного Центру після його створення певний час були фонди УНР, що перебували у закордонних банках, а також окремих країн (переважно тих, що ставились вороже до більшовицької Росії). Після Другої світової війни усі фонди на діяльність Державного Центру та його структур надходили від українців, які проживали в різних країнах світу. Для підтримки діяльности Центру було створено Товариство Прихильників Державного Центру УНР.
Після Другої світової війни Державний Центр УНР в екзилі виступив з ідеєю створення Української Національної Ради – парляменту, який би об’єднав всі українські політичні партії, рухи, що діяли в діяспорі для відновлення незалежної української держави. У липні 1948 року в Авґсбурґу (Німеччина, Баварія) відбулася перша сесія УНРади, в якій взяли участь представники більшости українських політичних партій.
До уповноважень УНРади належали обрання президента УНР в екзилі, призначення уряду на чолі з прем’єр-міністром, прийняття законів. Робота Ради проводилася сесійно, термін каденції складав п’ять років. У період між сесіями частину функцій УНРади виконувала президія, яка обиралася з членів Ради на першому засіданні. Протягом 1948-1992 років відбулося 10 сесій УНРади.
Варто зазначити, що за період свого існування Українська Національна Рада як структура Державного Центру УНР часто переживала кризові періоди, причиною яких був спротив різних кіл української еміґрації об’єднанню навколо єдиного політичного центру.
У 1992 році до першої річниці святкування незалежности України Президент Леонід Кравчук урочисто прийняв з рук Президента УНР в екзилі М. Плав’юка державну печатку, заяву та грамоту про складання повноважень і припинення діяльности Державного Центру УНР в екзилі.
Нині печатка останнього президента УНР в екзилі, дублікати заяви та грамоти про складання повноважень і припинення діяльности Державного Центру УНР в екзилі зберігаються в Національному музеї історії України, у Києві.