Свою назву Константинопіль завдячував римському імператорові Константинові Великому. В 324 році від Різдва Христового він переніс столицю Римської імперії далеко на схід, у Візантію – місто, розташоване на Босфорі. У 328 році імператор особисто відправився сюди, щоб накреслити кордони меж столиці. При імператорові ще зберігались тисячолітні стіни Візантії, але Константин Великий наказав збудувати нові – на дуже важливій дільниці захисту від затоки Золотий Ріг і до Мармурового моря.
Наступними в Константинополі були стіни, споруджені за імператора Феодосія. Вони постали на відстані трохи більшій, ніж два кілометри на захід від укріплень імператора Константина.
Звичайним будівельним матеріялом в Константинополі служили тесані кам’яні бльоки, цегла і вапняний розчин.
По периметру стін імператора Феодосія знаходилось 10 уфортифікованих воріт і декілька невеликих бічних порталів для вилазок. Ворота пролягали через дві стіни, а значить – були подвійними. Всі ворота охоронялись двома баштами, які висувались далеко від лінії стін.
Дуже ймовірно, що така сама система оборони була у Києві, в «Місті Ярослава». На малюнку голяндського мистця Абрагама ван Вестерфельда показано Золоті ворота станом на 1651 рік. Поруч руїн воріт видно семиярусну фланкуючу башту.
Що ж стосується Константинополя, то фланкуючі башти нічим не відрізнялись по конструкції від башт розміщених вздовж стіни.
Головними воротами Константинополя були Золоті ворота.
Насправді, Золоті ворота були в основі римською тріюмфальною аркою. Ворота були збудовані на тому самому місці, де й тепер є, приблизно у 390 році за наказом Феодосія Першого.
Тріюмфальні ворота в Києві, згідно малюнку 1651 року, дещо нагадують їх.