Журнал „Образотворче мистецтво“ нині залишається найдавнішим професійним мистецьким виданням України. Журнал висвітлює українське візуальне мистецтво, практики сучасних мистців та виставки, українське мистецтво у світі, українське традиційне мистецтво, мистецькі школи та традиції, глибинні джерела творчости, портрети художників минулого і сучасности. Про історію мистецького часопису розповів народний художник України Василь Перевальський.
Журнал „Образотворче мистецтво“ відзначив своє 85-річчя. Заснований 1935 року в Харкові під назвою „Малярство і скульптура“ з 1939 року до 1941-го журнал виходив під назвою „Образотворче мистецтво“. Після тривалої перерви його видання під назвою „Мистецтво“, відновилося лише 1954 року. Від 1991 року з ініціятиви Спілки художників України (особисто голови Володимира Чепелика) журнал став незалежним спілчанським виданням.
Першим головним редактором журналу був відомий художник і мистецтвознавець Євген Холостенко. Ознак стабільностиі наукової вагомости набрав мистецький часопис за 2006-2019 роки, коли головним редактором був академік Олександр Федорук; а з 2020 року цю посаду обіймає Володимир Петрашик.
Протягом часу незалежности в журналі порушувались важливі для подальшого розвитку національної культури, мистецтва і духовности питання стану мистецької освіти в Україні, особливої ваги надавалось вивченню та використанню віковічних традицій народної культури, творчости, моралі. Журнал сприяв організації і висвітленню роботи численних всеукраїнських та реґіональних конференцій, симпозіюмів, угруповань, виставок з гончарства, народного розпису, монументальної кераміки, ткацтва тощо.
Українське мистецтво є невіддільною складовою світової культури. І в ньому віддзеркалюється вся повнота мистецького життя інших країн. З 1991 року видання підтримує розмаїття стилів, художніх спрямувань і вірувань. Так було відкрито для української громадськости творчість безрукого мистця-іконописця Миколи Бідняка з діяспори, замовчуваного раніше диво-майстра власного нео-візантійського стилю.
Редактор Олена Загаєцька з нагородою з нагоди 85-річчя журналу.(Фото: Георгій Лук’янчук)
Журнал рішуче зайняв позиції активного творення нового українського життя і мистецтва у незалежній Україні, став вагомішим науково, виваженішим емоційно, і, не втративши наступального духу, европейськи толерантним. Журнал живе. Він ніколи не розміщує, аби вижити, чужої мистецькому духу, бізнесової реклями.
Редакція налагоджує творчі зв’язки з обласними організаціями Національної спілки художників України, з художниками української діяспори в Польщі, Чехії, Німеччині, США, Канаді. Багато уваги журнал приділяє закордонним українським художникам та мистецтвознавцям – це Святослав Гординський, Олександр Архипенко, Яків Гніздовський, Василь Курилик, Петро Мегик, Леонід Перфецький, Петро Андрусів, Микола Бідняк, Ака Перейма, Юрій Соловій, Емма Андієвська, Володимир Макаренко, Андрій Ментух, Аркадія Оленська-Петришин, Темістокль Вірста і багато, багато інших. Найстарший в Україні мистецький часопис впевнено, незважаючи на численні перепони, наближається до свого столітнього ювілею.