ЧЕРКАСИ. – 3 травня в Гуманітарному центрі міської ради влаштували виставку „Біль і віра“, на якій представлено 55 малюнків дітей, які знайшли у Черкасах прихисток від війни. Малюнки створено в перші години прибуття евакуйованих до Гуманітарного центру. Поки батьки отримували консультації, реєструвалися на поселення, діти з Маріюполя, Сіверодонецька, Слов’янська, Києва, Харкова, інших „гарячих точок“ України – малювали. Міський голова Анатолій Бондаренко, з ініціятиви якого було створено Гуманітарний, насамперед подякував усій команді Центру, яка вже два місяці приймає переселенців, допомагає поселитися, забезпечує першочергові потреби.
„Черкаси працюють максимально, 24 години на добу, аби наблизити нашу перемогу, – відзначив голова. – Ми вже прийняли понад 18 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і 5 тисяч із них – діти. На жаль, більше 200 дітей вже загинуло у цій війні. Та я впевнений, що наші захисники дадуть гідну відсіч окупантам, і ми вийдемо до кордонів нашої держави“.
„Гуманітарний центр став справжнім містком до сердець внутрішньо переміщених осіб, які зупиняються в Черкасах, – говорить заступниця міського голови Марина Гаркава, кураторка роботи Гуманітарного центру. – Ми звернули увагу, що малюнки цих дітей різняться від намальованих нашими дітьми на мирній території. Ці діти бачили війну, тікали від неї. Ми співчуваємо їм, намагаємося, аби їм було затишно в нашому місті. Черкаси для вас відкриті“.
Учасники і організатори виставки „Біль і віра“.
„Дитяча виставка – це завжди якесь одкровення, бо вони по-особливому бачать світ, – переконана голова Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ольга Мартинова. – Дорослі не вміють так зобразити проблеми сім’ї, держави, світу, в якому вони живуть. Я дуже люблю дитячі виставки, бо вони говорять. Кожен малюнок – це якась історія, відчуття дитини, яке вона пережила насправді“.
До рішення зробити виставку малюнків організаторів надихнула робота 11-річного Микити Коробки з Маріюполя. „Я бачив, як вони знущалися над містом, пережив це, – розповів хлопчик. – І я намалював будинки мого міста, яке зараз зруйноване. Було дуже страшно. Я хотів жити. Ми виїхали з міста тільки на 21-ий день війни.
Маріюполь – це Україна, і я знаю, що ми вистоїмо“.
Організатори відзначили подарунками дітей, роботи яких представлені на виставці.
Перші олівці дітям у Гуманітарному центрі дала координатор Тетяна Діденко. Саме завдяки їй виникла ідея організувати виставку, адже вона знайшла папір, олівці та просто почала малювати з дітьми, що прибували до Черкас із зон бойових дій.
Через малюнки вони могли показати свої емоції. Виставка поїде по країнах Европи.