КИЇВ. – Другий саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 23 серпня в Києві. Його відкрив Президент Володимир Зеленський, який звернувся до учасників саміту.
Участь у другому саміті Кримської платформи брали 60 країн і міжнародних організацій, серед них близько 40 на рівні президентів та прем’єр-міністрів. Географія Кримської платформи розширилася за рахунок країн Африканського континенту та іншого боку Атлантики.
Учасники саміту схвалили за підсумками заходу Спільну заяву.
Спільна заява учасників міжнародної Кримської платформи 23 серпня 2022 року
Рік тому, 23 серпня 2021 року, ми зібралися в Києві, щоб створити міжнародну Кримську платформу, базуючись на невизнанні незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що є порушенням суверенітету, політичної незалежности й територіяльної цілісности України, а також прямим викликом міжнародній безпеці.
Ми, учасники міжнародної Кримської платформи, залишаємося відданими суверенітету, політичній незалежності, єдності й територіяльній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються і на її територіяльні води. Ми підтверджуємо нашу рішучість продовжувати тиск на Росію, щоб негайно припинити тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя для відновлення контролі України над її територією.
Ми рішуче засуджуємо неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії та її аґресивну війну проти України, особливо використання нею тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіяльних вод для її війни проти України. Ми рішуче засуджуємо широке використання Росією військової авіяції та військових кораблів для ракетних ударів і нападів на цивільне населення та українську цивільну інфраструктуру. Ми також засуджуємо використання Криму для аґресії та військового вторгнення в південні українські реґіони. Усі винні у воєнних злочинах повинні бути притягнуті до відповідальности.
Посилаючись на резолюцію ES-11/1 Генеральної Асамблеї ООН, ухвалену 2 березня 2022 року, ми закликаємо Росію забезпечити негайне та безумовне виведення всіх своїх військових сил і військової техніки з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Ми шкодуємо, що на цьому тлі ситуація в тимчасово окупованому Криму ще більше погіршилася.
Ми глибоко стурбовані посиленням репресивних заходів з боку російської окупаційної влади, включно з порушенням прав корінних кримських татар, що серйозно загрожує їхній здатності повною мірою користуватися своїми правами людини, підтримувати та розвивати свою культуру, освіту й самобутність.
Ми також стурбовані аґресивним нав’язуванням навчання російською мовою, російських навчальних програм та матеріялів, а також спробами використати освітню систему для пропаґанди служби у збройних чи допоміжних силах Російської Федерації серед дітей.
Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом, негайно й без жодних умов звільнити несправедливо утримуваних у Криму та на території Росії українських в’язнів, зокрема першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, та виконати наказ Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року утриматися від збереження заборони на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити повний і безперешкодний доступ до Криму для передбачених реґіональних і міжнародних моніторинґових механізмів.
Ми засуджуємо продовження практики незаконного призову жителів Криму до збройних сил Росії, а також, за наявними повідомленнями, їх примусове залучення до наступальних військових дій Росії проти України.
Ми також засуджуємо переселення Росією своїх громадян на півострів з метою насильницької зміни демографічної структури населення Криму в явному намаганні поглибити його окупацію та контролю.
Ми також глибоко стурбовані численними повідомленнями про примусове переміщення Російською Федерацією громадян України, зокрема цивільних осіб і військовополонених, серед яких і кримські татари, з південних і східних реґіонів України до Криму та Росії.
Ми також засуджуємо захоплення Росією українських портів в Азовському морі та в Херсоні, що перешкоджає законній реалізації навігаційних прав і свобод і свободи судноплавства в Чорному та Азовському морях, підриваючи ґльобальну продовольчу безпеку.
Ми також стурбовані масовим транспортуванням важкого озброєння та військового персоналу через Крим, що загострює екологічні наслідки тимчасової окупації Росією Криму з 2014 року.
Ми визнаємо, що посилення мілітаризації півострова Російською Федерацією і далі неґативно впливає на безпекову ситуацію в Чорноморському реґіоні.
Ми засуджуємо зафіксовані спроби Росії торгувати вкраденим зерном і металопродукцією з України.
Ми засуджуємо спроби Росії силою інтеґрувати частини української території, які зараз перебувають під контролею російських збройних сил у результаті їхнього незаконного вторгнення. Будь-які спроби перекроїти кордони України силовим шляхом є явним порушенням міжнародного права, включно зі Статутом ООН, а також Конституції України, вони ще більше підривають суверенітет і територіяльну цілісність України й не будуть визнані.
Ми твердо стоїмо на боці народу України, який сміливо протидіє військовій аґресії Росії, і висловлюємо нашу солідарність із тими в Криму та на інших територіях України під тимчасовою контролею Росії, хто й далі – попри великий особистий ризик – виступає проти тимчасової окупації Росією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та вторгнення Росії, що триває.
У цьому контексті ми висловлюємо нашу рішучість продовжувати підтримку України, включно з політичною, економічною, гуманітарною та/або безпековою допомогою.
Ми висловлюємо нашу рішучість продовжувати співпрацю в межах міжнародної Кримської платформи з метою припинення тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для повного відновлення територіяльної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Ми підтверджуємо необхідність продовження реалізації політики невизнання незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Ми підтверджуємо наше зобов’язання продовжувати тиск на Росію з метою припинення тимчасової окупації Криму та відновлення контролі України над територією півострова. Це б створило міцну основу для відновлення реалізації прав людини та основних свобод, верховенства права, свободи судноплавства в Чорному та Азовському морях. Це також сприяло б покращенню безпеки й стабільності в реґіоні, ґльобальної продовольчої безпеки, а також притягненню винних до відповідальности.
Ми висловлюємо готовність розглянути запровадження чи приєднання до майбутніх політико-дипломатичних та обмежувальних заходів щодо Російської Федерації, якщо цього вимагатимуть її дії, згідно з відповідними процедурами та правовою юрисдикцією кожного учасника.
Ми підтримуємо Україну, яка захищає свою територіяльну цілісність і суверенітет від російської аґресії.
Ми запрошуємо інші держави та організації розглянути можливість приєднання до міжнародної Кримської платформи.