Галина Галагдіна. „Тіні на світлі”. Черкаси: „Артбрама”, 2020. 240 стор.
Галина Галагдіна представляє свої книги. (Фото: Галина Компанієць)
ЧЕРКАСИ. – В обласному краєзнавчому музеї 9 жовтня відбулась презентація книги Галини Галагдіної „Тіні на світлі”. Епіграфом до своєї книги вона узяла слова „Я просто жінка”. Як звичайна українська жінка 16 років тому вона виїхала на заробітки до Італії. Спершу писала тужливі вірші, які друкувала „Свобода”, а видавець Олександр Третяков випустив у світ збіркою „Світанок тут не живе”.
На презентації книги Г. Галагдіна розповіла про себе. Родом вона з Вінничини, а доля привела її жити і працювати в мальовничі Черкаси на березі Дніпра. Однак діти виросли, роботи не стало і, аби допомогти родині, жінка мусила поїхати працювати за кордон. Обрала Італію, бо там вже гарувало чимало знайомих. Вона розповіла:
„Коли ми в Італії у вихідний день зустрічалися з іншими жінками-заробітчанками, кожна розповідала про свою непросту долю. Слухаючи їхні невигадані історії, дивлячись у заплакані очі, думаючи про своє схоже життя, я думала: „Хіба ж про таке змовчиш?”. Приміром, про жінку, яка спеціяльно поїхала заробити грошей, аби допомогти синові в Україні справити весілля. Відгуляли, а на другий день молодий наречений раптово помер від обірваного тромбу. Єдине щастя, що залишилося цій жінці – це вагітна невістка, яка подарувала родині онука. І тепер заради нього вона і живе, бо її другий син пішов боронити Україну на сході і загинув”.
Бувають історії щасливі, коли жінки, поїхавши працювати за кордон від безвиході, знаходять себе, влаштовують особисте життя, відкривають бізнес. „Ми, українки, їдемо туди, де найважче, „без надії таки сподіваємося”, ми дуже різні, але у кожної – своя унікальна доля, про нас хочеться писати”, – сказала Г. Галагдіна.
Новелі про непрості долі жінок-заробітчанок склали збірку „Тіні на світлі”, яка вийшла у світ завдяки фінансовій підтримці Фундації ім. Івана Багряного. Надхненниками видання стали редактор газети „Свобода” Левко Хмельковський та італієць Карло Ґасперіні.
Тема заробітчанства з часів Василя Стефаника в українській літературі розкрита досить широко. Та рецензент книги, літературознавець Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Оксана Вертипорох відзначила талант авторки: „Коли я читала новелі, то зрозуміла, що тут є над чим працювати, є цікаві образи, персонажі, соковита мова, захоплива композиція. Навіть не як літературознавець, а просто як читач, теж захоплююся. Бо написано про нас, жінок, наші непрості долі, переживання. Таких чарівних, працьовитих і таких часом нещасливих. Твори Галини Галагдіної вирізняє оптимізм, оте світло читачеві, яке вона несе своїми творами і відображене у назві збірки. Це дуже важливо в сучасному суспільстві”.
Авторка пробувала себе у літературній творчості ще зі шкільних років. Та по-новому, по-жіночо-дорослому її душа заговорила вже в Італії. Це книга про дім, за яким страждають заробітчанки на чужині, їхнє непросте життя, бо ж не від добра поїхали вони тяжко працювати, про дітей-онуків, яких залишили в Україні.
„Для нас Україна – світло. Тому що навіть коли живемо там, все одно тягне додому, в Україну. Летимо сюди думками. Бо хоч за кордоном і довго живеш, але ще не причепився. Тут вже не маєш, а там – ще не знайшов, тут – відстав, а там – ще не причепився, тут ще не до кінця загубив, а там уже нічого шукати”, – сказала Г. Галагдіна.
„Книгу перекладуть італійською мовою, бо такі історії варті уваги. Причому не тільки жіночої, а й чоловічої, – вважає видавець О. Третяков. – Чоловікам треба прочитати ці новелі, десь щось у собі перемкнути, аби поміркувати, як насправді українським жінкам живеться за кордоном”.
Видання „Тіні на світлі” можна буде придбати в інтернет-магазинах. Збірка змусить по-новому відчути тему заробітчанства, а відтак більше зрозуміти українську жінку, яка завжди у пошуках вічного щастя.