КИЇВ. – 27 жовтня увесь проґресивний світ стривожило рішення Конституційного суду (КС) України, який за поданням 47 депутатів із фракції ,,Опозиційна платформа – За життя” та депутатської групи ,,За майбутнє” скасував статтю Кримінального кодексу про покарання за недостовірне деклярування та деякі положення закону ,,Про запобігання корупції”. Зокрема, суд визнав неконституційними повноваження Національного аґентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з перевірки деклярацій чиновників, дослідження способу життя суб’єктів деклярування, встановлення своєчасности подання деклярацій, а також положення про відкритий доступ до деклярацій в Єдиному державному реєстрі.
Урядові кола США, Великої Британії, Канади, Евросоюзу, Японії, Німеччини розцінили події як спробу КС загальмувати всю систему боротьби з корупцією, яку Україна вибудовувала в останні роки.
Президент Володимир Зеленський скликав 29 жовтня засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру деклярацій, забезпечити проведення спеціяльних перевірок НАЗК, державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.
В. Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт ,,Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС. Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є таким, що не створює правових наслідків й ухвалене суддями в умовах реального конфлікту інтересів.
Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт ,,Про відновлення дії окремих положень Закону України ,,Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”. Пропонується відновити права НАЗК, зокрема надати право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власности та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.
При цьому, враховуючи правову позицію КС, пропонується доручити урядові розробити законопроєкт щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальности.
Президент України запросив Венеціянську комісію до спільної роботи над широкою судовою реформою й 3 листопада Голова Венеціянської комісії Джанні Букікіо запропонував Президентові В. Зеленському експертизу комісії щодо виходу з конституційної кризи в Україні. Він також наголосив, що в жодному разі не можна ставити під ризик такі важливі питання, як існування Вищого антикорупційного суду, діяльність Фонду ґарантування вкладів фізичних осіб, земельну реформу.
Д. Букікіо зазначив, що спільною метою сьогодні є відновлення довіри до судової системи та особливо до Конституційного суду. В. Зеленський подякував Д. Букікіо за плідну співпрацю – зокрема Венеціянська комісія підготувала понад 150 висновків та експертних оцінок щодо законопроєктів і законів України стосовно судочинства, Антикорупційного суду тощо.
Тимчасом КС продовжив протистояння і 3 листопада почав розгляд подання щодо конституційности закону ,,Про забезпечення функціонування української мови як державної, яке надійшло до суду 21 червня 2019 року. Один із авторів подання, колишній народний депутат від ,,Опозиційного блоку” Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений ,,із порушенням процедури”, а також ,,дискримінує нацменшини”.
Укрінформ