Зустрічі Зеленського у Вашінґтоні
ВАШІНҐТОН. – Газета „Вашінґтон Пост” 22 вересня підсумувала візиту Президента України Володимира Зеленського днем раніше у Вашінґтоні. На початку зустрічі з Президентом Джо Байденом у Білому Домі, президент України сказав: „Я є у Вашінґтоні, щоб зміцнити позицію України для захисту наших дітей, наших родин, наших домів, свободи й демократії у світі”. Приватно, його слова були більш зловісними: „Якщо ми не отримаємо допомоги, ми програємо війну”. Спікер Палати Представників республіканець Кевин МекКарті (з Каліфорнії) відмовив проханню В. Зеленського промовляти до обидвох палат Конґресу, але зустрівся з ним приватно. Згідно з достовірними джерелами, спікер засипав президента питаннями про підзвітність, стратегію і тактику. Розходилося про те, чи ЗСУ користуються відповідно зброєю, яку надали США. Обидві сторони вважали, що зустріч була продуктивною. 21 вересня спікер публічно схвалив намагання В. Зеленського викорінити корупцію, змінивши міністра оборони. Близькі співробітники спікера кажуть, що він схильний надати Україні більше зброї. Конґресмен республіканець Майкл МекКовл з Тексасу, який є головою Конґресового комітету із закордонних справ, 21 вересня після зустрічі з В. Зеленським сказав репортерам: „Спікер, як і я, висказав сильну підтримку Україні. Але ми розстроєні повільністю адміністрації у наданні зброї”. Він додав, що К. МекКарті вважає, що Україна потребує ракети ATACAMS – далекосяжну, високоточну артилерію – як також бойові літаки типу F-16, і що вона потребує їх вже „вчора”. Після закритої зустрічі В. Зеленського зі сенаторами, законодавці висловилися позитивно про зібрання. Демократ Ричард Блюментал з Конектикату сказав, що сенатори не боялися задавати складні питання. Незалежний сенатор Анґус Кінґ з Мейну запитав президента, чи Україні найбільше потрібні „засоби протиповітряної оборони для війська, чи також для захисту енерґетичних систем, водо– та електропостачання?”. Протягом перебування у Вашінґтоні В. Зеленський з дружиною Оленою відвідали Пентагон та склали квіти на меморіялі жертвам теракту 11 вересня. Він також зустрівся з Секретарем оборони Лойдом Остіном, Головою Об’єднаних шефів штабу генералом Марк Мілей та іншими військовими провідниками. („The Washington Post”)
Вкрадено під час пандемії
ВАШІНҐТОН. – Урядове бюро підзвітности (GAO), яке має право наглядати за урядовими операціями, 12 вересня оприлюднило звіт, в якому вказується, що під час пандемії коронавірусу шахраї привласнили до 135 млрд дол. у вигляді пільг для безробітних. З тієї суми дотепер вдалося повернути менше 7 млрд дол. Додатково стейтові уряди помилково переплатили 60.5 млрд дол. за безробіття; лише 5.6 млрд дол. з тієї суми вдалося повернути. GAO перевірило період від березня 2020 року до травня 2023 року. Ця програма для поборювання безробіття була спільною між федеральним урядом, який був джерелом фондів, і стейтами, які видавали грошові пільги. Коли Конґрес схвалив додаткові пільги на час пандемії, він наказав стейтам здійснити деякі перевірки аплікацій і дозволити людям казати, що вони безробітні через пандемію. („The Washington Times”)
Наслідки коронавірусу в країні
АТЛАНТА. – Центри для контролі хворіб (CDC) 26 вересня оприлюднили статистику про те, що майже 18 млн дорослих осіб у США терпіли або терплять від довготривалих наслідків коронавірусу. Це становить приблизно 6.9 відс. дорослого населення країни; приблизно 3.4 відс. досі страждають. Серед жінок 8.5 відс. терпіли або терплять від довготривалих наслідків коронавірусу; серед чоловіків ця цифра була лише 5.2 відс. Серед різних вікових груп особи у віці 35-49 найбільше (8.9 відс.) терпіли або терплять від довготривалих наслідків. У віці 18-34 ця цифра була 6.9 відс.; у віці 50-64 – 7.6 відс.; у віці від 65 років – 4.1 відс. Подібні різниці у вікових групах були серед тих, які досі терплять від довготривалих наслідків. („The Hill”)
Більшість Конґресу підтримує Україну
ВАШІНҐТОН. – В обох палатах Конґресу є двопартійна більшість, яка підтримує продовження допомоги Україні. Про це на зустрічі з репортерами 26 вересня заявив речник Державного департаменту Метю Мілер, відповідаючи на питання про продовження фінансування для України під час голосування бюджетної резолюції. „Нас надихає двопартійна підтримка, яку ми отримали від Конґресу з самого початку цієї війни. Я вважаю, що важливо, що президент Зеленський зміг приїхати минулого тижня на Капітолійський пагорб і безпосередньо поспілкуватися з членами Конґресу про те, що відбувається в Україні”, – сказав М. Мілер. „Ми вважаємо важливим, щоб Конґрес продовжував проявляти рішучу підтримку Україні, щоб вона продовжувала стримувати та відбивати російську аґресію, щоб Конґрес чітко давав зрозуміти, що ми не збираємося залишати Україну”, – заявив він. За словами речниці Білого Дому Карін Жан-П’єр, двопартійна більшість у Конґресі віддана підтримці України, а провідник більшости в Сенаті Чак Шумер і провідник республіканців у Сенаті Мич МекКанел підтримують продовження фінансування для України під час голосування бюджетної резолюції. („Голос Америки”)
Песимістичні американці
НЮ-ЙОРК. – Телевізійна aґенція новин „CBS” оприлюднила 10 вересня висліди опитування про загальні погляди американців. Виявляється, що американці є назагал песимістичними. Три чверті дорослих американців дивляться „назагал песимістично” на політику США. Також три чверті дивляться песимістично на вартість товарів і послуг. 71 відс. налаштовані песимістично щодо перспектив миру й стабільности у світі. 65 відс. є песимістичними щодо економіки країни. 62 відс. є песимістами стосовно зміни клімату. 61 відс. песимістично бачать біржовий ринок. 56 відс. песимістично думають про „особисті свободи”. 49 відс. так думають про доступність робіт у їхніх громадах, а 48 відс. висловлюються песимістично про намагання протидіяти коронавірусові. („CBS News”)
Занепадає Англіканська церква
ЛОНДОН. – Лондонська газета „Телеґраф” 5 вересня оприлюднила свої дослідження про сумний статус Англіканської церкви. За останніх п’ять років закрилися майже 300 парафій, що є найшвидшим темпом відколи ведуться реєстри. За менше ніж 30 років більше половини постійних парафіян відпали від Церкви. У 1995 році пересічне число людей у церквах в неділю було майже 1.1 млн. осіб, а тепер – заледве 500 тис. Внутрішні критики вказують, що люди хочуть ходити до церкви, яка служить їхнім духовним потребам, а не яка вибачається за давнє рабство, алярмує про зміну клімату чи інші сучасні турботи. Ректор місцевої церкви св. Варфоломія Великого о. Маркус Вокер каже, що такі рішення означають, що „лунає посмертний дзвін за Церквою, яку ми любимо і якій служимо”. Англіканізм є наріжним каменем колективної ідентичности англійської нації. Без нього, за словами Филипа Ларкіна (в іншому контексті), „це буде пропавша Англія”. („The Telegraph”)
Вірменія відвертається від Росії
ЄРЕВАН. – Прем’єр Вірменії сказав, що політика його країни спиратися на Росію для ґарантії безпеки була стратегічною помилкою, бо Москва не дотримала своїх обіцянок і відіграє щораз меншу ролю в реґіоні. 3 вересня в інтерв’ю для італійської газети „Ля Републіка” Нікол Пашінян звинуватив Росію, що вона не запевнює безпеку Вірменії в обличчі „аґресії” з боку сусіднього Азербайджану через територію Нагорний Карабах. Він сказав, що російські миротворці там не виконують своїх функцій. Прем’єр натякав, що Москва не вважає Вірменію досить проросійською, хоч вона має оборонну угоду з нею і військову базу. Він вказав, що „сьогодні Росія сама потребує зброю та амуніцію для війни з Україною”, і тому Єреван мусить шукати інші безпекові умови, натякаючи на зв’язки з Европейським союзом і США. („Reuters”)