Німеччина дасть Україні танки
БЕРЛІН. – Німеччина погодилася надати Україні бойові танки „Леопард 2”. Про це повідомило видання „Дер Шпіґель” 24 січня. Берлін також дозволить постачання танків іншим країнам. Німеччина відправить щонайменше одну сотню „Леопард 2А6” – це найсучасніша версія цього танка. Україна потребує щонайменше кілька сотень таких танків. Останнім часом Берлін зазнавав дедалі сильнішого тиску щодо дозволу на поставку в Україну бойових танків німецького виробництва. Раніше про передачу Україні „Леопардів” заявила Польща, проте зазначила, що для передачі танків необхідна згода Німеччини. ЗМІ США повідомили, що Вашінґтон схиляється до того, щоб відправити 10 танків „Ебремс”, щоб переконати Німеччину передати Україні „Леопарди”. Канцлер Німеччини Олаф Шольц до останнього не міг затвердити надання танків Україні. Велика Британія вже оголосила про надання Україні 14 своїх головних бойових танків „Челенджер 2”. Танки „Леопард” набагато краще озброєні та більш захищені, ніж ті, які раніше запропонували Україні Франція, Німеччина та США. („BBC News Україна”)
Болгарія таємно допомагала Україні
СОФІЯ. – Болгарія – найбідніший член Европейського союзу, яку вважали промосковською країною, таємно допомагала Україні в перші дні після російського вторгнення. Колишній прем’єр Болгарії Кіріл Петков розповів це 18 січня німецькій газеті „Ді Вельт”. Країна історично втримувала близькі зв’язки з Росією і Володимиром Путіном, але вирішила допомагати Україні на початку війни. Багато болгарських політиків є близькими до Москви, і тому уряд тримав у таємниці свою допомогу Україні. Приблизно одна третина амуніції, потрібної українському війську на першій стадії війни, була надана Болгарією. Колишній міністер фінансів Болгарії Ассен Вассілев сказав газеті, що весною 2022 року його країна стала одним з найбільших експортерів дизельного пального в Україну, покриваючи 40 відс. її потреб. Міністер закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав газеті, що на його думку тодішній уряд в Софії „вирішив бути на правильній стороні історії, і допомогти нам обороняти себе проти багато сильнішого ворога”. („MSN”)
18 тис. цивільних жертв в Україні
НЮ-ЙОРК. – Від початку розв’язаної Росією повномаштабної війни, в Україні загинули 7,068 цивільних осіб, а 11,415 були поранені. Про це йдеться у звіті Бюра високого комісара для біженців при ООН від 23 січня. („Newsweek”)
Час не є по стороні України
ВАШІНҐТОН. – Газета „Вашінґтон Пост” 7 січня надрукувала статтю „Час не є по стороні України”. Авторами є Кандоліза Райс, колишній державний секретар (2005-2009), і Роберт Ґейтс, колишній секретар оборони (2006-2011). Автори вказують, що Володимир Путін виключає можливість поразки у війні з Україною, і що він вірить, що Україна втомиться від війни, і що підтримка Заходу зрештою закінчиться. Яке-небудь перемир’я тепер залишить російська війська в сильній позиції відновити своє вторгнення, коли вони будуть готові. Щоб оминути такий сценарій, автори радять США і союзникам негайно надати українцям додаткові військові засоби, які вони потребують тепер, особливо мобільні бронезасоби. Автори нагадують, що до чого призвело, коли США занадто пізно зреаґували на загрози в 1914, 1939 і 2001 роках. Вони підкреслюють, що якщо США і союзники хочуть оминути конфронтації з Росією в майбутньому, то треба допомогти Україні побороти наїзника тепер, поки не запізно. („The Washington Post”)
Зросло число вбитих журналістів
НЮ-ЙОРК. – У 2022 році кількість вбивств журналістів у всьому світі зросла на 50 відс. порівняно з попереднім роком, головним чином через загибелі працівників ЗМІ в Україні, Мексико та Гаїті, повідомив 24 січня базований в Ню-Йорку Комітет захисту журналістів (CPJ). В минулому році у світі було вбито щонайменше 67 працівників ЗМІ, що є найбільшою кількістю з 2018 року. „Ці цифри вказують на стрімке послаблення свободи преси”, – сказала президент CPJ Джоді Ґінзберґ. CPJ зазначив, що більше від половини вбивств – 35 із 67 – сталися лише в трьох країнах: Україні, Мексико та Гаїті. В Україні було вбито 15 працівників ЗМІ, у Мексико – 13, на Гаїті – сім, що є найвищим щорічним числом, яке CPJ коли-небудь реєстрував у цих країнах. (Радіо Свобода)
Говоритимуть про допомогу Китаю Росії
ВАШІНҐТОН. – Державний секретар США Ентоні Блінкен найближчими тижнями відвідає Китай, де обговорюватиметься, зокрема, допомога окремих китайських компаній російським військовим, що ведуть війну проти України, повідомили аґенції „CNN” та „Reuters” 23 січня, посилаючись на власні джерела. При цьому уточнюють, що наразі невідомо, чи володіє китайський уряд інформацією про допомогу росіянам. Йдеться не про зброю, а про матеріяльне обладнання, таке як бронежилети і шоломи, і ця надана військова та економічна підтримка не передбачає більш потужної військової допомоги, про яку просила у Китаю Росія. Адміністрація Президента США Джо Байдена висловила занепокоєння щодо існуючих у неї доказів про передачу Росії китайської допомоги. „Якщо адміністрація Байдена дізнається, що центральний уряд Китаю навмисно надає допомогу вторгненню Росії або свідомо дозволяє таку допомогу, то повинна буде вирішити, з якою силою на це відповісти”, – пише „CNN” На думку фахівців, Пекін „можливо, не стоїть пліч-о-пліч з Москвою на полі бою, але допомагає фінансувати війну Путіна” та є „мовчазним партнером Кремля”. Китай не продає Росії летальну зброю, але і уникає публічної критики воєнних дій Росії, і дві країни неодноразово наголошували на своєму партнерстві. У грудні 2022 року після віртуальної зустрічі з Президентом Китаю Хі Ціньпінґом Президент Росії Володимир Путін заявив, що обидві країни посилюватимуть співпрацю між збройними силами, і вказав на зростання товарообігу. В. Путін теж заявив, що очікує Хі Ціньпінґа у Москві навесні, і що ця поїздка „продемонструє всьому світу міцність російсько-китайських зв’язків з ключових питань”. („Голос Америки”)
Не вживатимуть слова „поле”
ЛОС-АНДЖЕЛЕС. – Школа суспільної служби Південнокаліфорнійського університету більше не вживатиме слово „поле” („field”) у своїх шкільних програмах, наприклад: „поле студій” для визначення галузі навчання чи спеціяльности. Школа сказала, що термін „поле” може мати расистську конотацію і що ця зміна є необхідною для підтримки антирасистської суспільної діяльности та інклюзивности. Замість нього буде вживатися термін „практикум”, згідно з офіційним повідомленням 9 січня. У листі пишеться про потребу „заміняти мову, яку можна б уважати античорною або антиіміґраційною, мовою інклюзивности”. Лист пояснює, що „такі фрази як „поле студій” можуть мати конотації нащадкам рабів, які не є незагрозливими”. Школа сказала, що долучається до інших університетів по цій країні, які впроваджують зміни своїй інституції, щоб „вшанувати й визнати інклюзивність і відкинути біле верховенство та антиіміґраційну й античорну ідеології”. Університет „зобов’язується узгоджувати наші дії, поведінку й практику з антирасизмом і гнітом, і це вимагає пильного й критичного огляду нашої професії – нашої історії, наших упереджень, і нашої співучасти в минулих і теперішніх несправедливостях”. („New York Post”)