Франція збільшує допомогу Україні
ПАРИЖ. – Президент Франції Еманюель Макрон отримав ґратуляції від Президента Росії Володимира Путіна після переобрання на посаду 24 квітня. Одначе, це не змінило настанови Е. Макрона надавати більше військової допомоги Україні. Французький президент обіцяв надіслати Україні сучасну ефективну артилерію – гармати типу „Цезар”, встановлені на вантажівках, які роблять шість пострілів на хвилину на відстань до 40 км. Це дозволить українським військам обстрілювати російські здалека, тоді переїхати в інше місце і продовжувати обстріл. Гармати можуть бути використані незалежно або спільно як батарея, особливо проти російської артилерії в східній Україні, яка без розбору б’є по цивільних цілях. Газета „Ouest-France” написала, що Франція дасть 12 таких гармат, і що 40 українських артилеристів прибули на військову базу в південній Франції, щоб пройти навчання. Е. Макрон підкреслив, що Франція не входитиме в безпосередній конфлікт з Росією, але „ми мусимо надати максимальну допомогу українцям”. Аналітики вказують, що важка артилерія, яку присилають США, Польща, Словаччина, Бельгія, Франція та Канада робить велику різницю українським військам. („Associated Press”)
Країни G20 засудили війну Росії
ВАШІНҐТОН. – Багато провідників країн „Великої двадцятки” (G20) на зустрічі 20 квітня у Вашінґтоні засудили війну Росії в Україні. G20 включає західні країни, які звинувачують Росію у воєнних злочинах в Україні, як також Китай, Індію, Індонезію та Південну Африку, які не долучилися до західніх санкцій, накладених на Росію. Коли почав промовляти представник Росії, Секретар скарбниці США Дженет Єлен і Міністер фінансів України Сергій Марченко вийшли зі залі. До них долучилися голова Федерального резервного (центрального) банку Джером Павел, губернатор Банку Англії Ендрю Бейлі, Міністер фінансів Канади Христя Фріленд і Президент Европейського центрального банку Кристін Ляґард. Деякі представники, які брали участь віртуально, виключили свої камери під час виступу. Дж. Єлен сказала, що „ми не можемо провадити бізнес як звичайно” з Росією на міжнародних форумах. („Reuters”)
Маск купує Твітер
САН-ФРАНЦИСКО. – Рада директорів соціяльної мережі Твітер 25 квітня погодилася на пропозицію мільярдера Ілона Маска купити компанію за 44 млрд дол. У квітні він купив 9.2 відс. уділів Твітеру за 2.89 млрд дол., ставши найбільшим уділовцем компанії. Спочатку керівництво компанії відкинуло пропозицію І. Маска, але тепер воно має намір просити уділовців проголосувати за схвалення угоди. І. Маск – найбагатша людина на плянеті, журнал „Форбс” оцінив його статки в 273.6 млрд дол, в основному завдяки його уділам у компанії Тесла, якою він керує. Ще одна відома фірма, яка тісно пов’язана з його ім’ям – аерокосмічна компанія SpaceX. „Свобода слова – це основа функціонування демократії, а Твітер – це цифрова міська площа, де обговорюються речі, життєво важливі для людства”, – заявив І. Маск, оголошуючи угоду. На Твітері він має 80 млн підписувачів, і які б заяви у соцмережі він не зробив, вони моментально розходяться в інтернеті. Ліберальні ЗМІ, такі як MSNBC, ABC, CBS та NBC висловили занепокоєння, кажучи, що І. Маск дозволить на дезінформацію на соцмережі. На початку 2021 року Твітер заборонив доступ колишньому Президентові США Дональдові Трампові за нібито поширення фальшивих інформацій. Минулого року Твітером щомісячно користувалися 338.6 млн осіб. (ВВС, „Fox News”)
КНДР заявила про ядерну зброю
ПХЕНЬЯН. – Диктатор КНДР Кім Чен Ин виступив на військовій параді 25 квітня в столиці країни з нагоди 90-річчя збройних сил цієї комуністичної країни. У своїй промові він пообіцяв розбудувати ядерні сили КНДР і додав, що ядерна зброя не є лише для самооборони, але може бути використана проти країн, які загрожують інтересам Пхеньяну. Аналітики вважають, що він це сказав, аби відтягнути увагу світу від ситуації в Україні, а замість того вказати, що його країна є ядерною потугою. („The Wall Street Journal”)
Що думають американці про війну?
ЧИКАҐО. – Аґенція новин „Асосіейтед Прес” разом з Національним центром дослідження громадської думки (NORC) при Чиказькому університеті оприлюднила 21 квітня висліди опитувань американців про війну в Україні. Більшість респондентів (54 відс.) вважають, що Президент Джо Байден не проявляє досить сили у відповідь на вторгнення Росії в Україну; 36 відс. схвалюють його підхід, а 8 відс. думають, що він є засильний. Переважна більшість (81 відс.) американців кажуть, що США повинні відіграти якусь ролю в цій війні. США досі видали понад 2 млрд дол. на озброєння України від початку війни. Деяку зброю та оборонні системи, разом з розвідувальними інформаціями, США стримували, але тепер поступово дозволяють. Більшість опитуваних (56 відс.) кажуть, що Володимир Путін наказав своїм військам коїти воєнні злочини в Україні. Але більшість (55 відс.) не хочуть, щоб війська США воювали проти Росії в Україні; 22 відс. підтримують цю думку, а 23 відс. не визначилися. Більшість (51 відс.) американців підтримують думку, що важливішим є накласти ефективні санкції на Росію, ніж обмежувати шкоду економіці США. („Associated Press”)
Військові втрати Росії в Україні
ЛОНДОН. – Приблизно 15 тис. російських військовослужбовців загинули в Україні від початку вторгнення Росії. Таке саме число вояків СРСР загинули під час дев’ятилітньої війни в Афганістані. Про це заявив британський міністер оборони Бен Волес 25 квітня під час свого звернення про Україну в нижній палаті парляменту. Росія теж втратила понад 2,000 бронемашин і принаймні 60 гелікоптерів та бойових літаків. Він сказав, що Росії не вдалося осягнути майже жодної військової мети, хоч Україна „витерпіла без розбору бомбардування, воєнні злочини та масову військову аґресію”. Міністер додав: „Але вони (українці – ред.) твердо стояли, зактивізували міжнародню спільноту й відбили армію Росії на півночі та північному сході”. („Business Insider”)
Світовий банк застерігає
ВАШІНҐТОН. – У своєму новому звіті 26 квітня Світовий банк проґнозує, що війна в Україні спричинть величезне зростання цін на товари – від природного газу до пшениці та бавовни. Підвищення цін „вже призводить до значних економічних та гуманітарних наслідків”, розповів для ВВС співавтор звіту Пітер Нейґл. „Ми особливо хвилюємося за найбідніші домогосподарства, оскільки вони витрачають більшу частину свого прибутку на їжу та енерґетичні потреби, тому вони особливо вразливі до цього різкого підвищення цін”, – додав він. За даними банку, з квітня 2020 року по березень цього року спостерігаємо „найбільше за 23 місяці зростання цін на енерґоносії з моменту підвищення цін на нафту в 1973 році”, коли до зростання цін призвела напруженість на Близькому Сході. Очікують, що ціни на нафту залишаться високими і в 2024 році, а бочка базової нафти „Brent” цього року коштуватиме в середньому 100 дол., що призведе до широкомаштабної інфляції. Проґноза банку щодо інших товарів теж песимістична: вартість багатьох харчових продуктів різко зросте. Індекс цін на продовольство ООН свідчить, що вони підскочили на найвищий рівень за 60 років. Передбачають, що ціна на пшеницю зросте на 42.7 відс., ціна на ячмінь збільшиться на 33.3 відс, на сою – 20 відс., на олію – 29.8 відс., на куряче м’ясо – на 41.8 відс. Причина – різке скорочення експорту з України та Росії. Перед війною на ці дві країни припадало 28.9 відс. світового експорту пшениці та 60 відс. світових постачань соняшника. Через бойові дії обсяги поставок зерна та олійних культур з України впали більш ніж на 80 відс., і ці втрати експорту протягом року „дорівнюють приблизно 10 дням світового запасу продовольства”. „Попри очікування, що ціни на товари досягнуть вершка в 2022 році, вони залишаться значно вищими, ніж передбачали”, – йдеться у звіті банку. „А перспективи товарних ринків дуже залежать від тривалости війни в Україні” та порушень, які вона викликає у ланцюжках постачання, додають автори звіту. (Бі-Бі-Сі)