Байден визнав вірменський геноцид
ВАШІНҐТОН. — Президент Джо Байден 24 квітня визнав масакру вірменів Отоманською Імперією в 1915 році як геноцид. Визнання прийшло після довгого лобіювання членами Конґресу та вірменсько-американськими групами. Президент Рональд Рейґан назвав ці вбивства генoцидом, але його наступники уникали цього терміну, щоб не дражнити Туреччину, стратегічно важливого члена НАТО. Історики обчисляють, що 1.5 млн. вірменів загинули в цьому першому геноциді ХХ ст. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан 26 квітня назвав це визнання неправомірним. („The Washington Post”)
США підтримують Мінські угоди
ВАШІНҐТОН. — США продовжують підтримувати Мінські угоди, як рамки для дипломатичного вирішення розпалюваного Росією конфлікту у східній Україні. Про це повідомили 27 квітня у Державному департаменті. „Для того, щоб цей формат був успішним, Росія має виконати всі зобов’язання, які вона взяла на себе відповідно до цих угод, і щиро працювати, щоб закінчити конфлікт у східній Україні. Ми надалі використовуватимемо можливості брати участь у дипломатичному процесі між Україною та Росією щодо конфлікту, але Росія має припинити свою негнучкість”, – додали в заяві. Речниця Білого Дому Джен Псакі 26 квітня прокоментувала пропозицію Президента Володимира Зеленського залучити до переговорів у „нормандському форматі” представників США, Британії і Канади. „Президент Байден розмовляв з президентом України, і звичайно держсекретар та інші спілкувалися зі своїми колеґами, про те, якими є їхні потреби і як ми можемо бути ефективними партнерами”, – сказала вона. („Голос Америки”)
США посилюють захист від пропаґанди
ВАШІНҐТОН. — Федеральна комунікаційна аґенція (FCC) посилила вимоги до розкриття інформації щодо випадків, коли чужоземні уряди сплачують за етерний час у США. В поясненні 22 квітня, FCC навела приклади російської та китайської державної пропаґанди для обґрунтування необхідности більшої прозорости. У США чужоземні уряди не можуть мати ліцензію на радіопередчу. Все ж, заявила виконуюча обов’язки голови FCC Джесіка Розенворцель, чужоземні державні установи купують етерний час на ринку в США, а відтак „включають урядові програми Китаю, урядові програми Росії, що передаються прямо тут, в столиці нашої країни”, – сказала вона. Комісія дала приклад з 2019 року, коли російський уряд заплатив понад 1.4 млн. дол. фльоридській компанії за передачу російської пропаґанди в столиці країни протягом двох років. („Голос Америки”)
Помер колишній Віце-президент Мандейл
МІНЕАПОЛІС. — Колишній Віце-президент Волер Мандейл помер 19 квітня на 94-ому році життя. Він розпочав кар’єру в Мінесоті, працюючи для демократичного сенатора Гюберта Гамфрі. Відтак був призначений головним прокурором стейту. В 1964 році він був призначений на місце Г. Гамфрі в Сенаті, коли той був обраний Президентом Ліндоном Джонсоном як віце-президент. У Сенаті він мав ліберальні позиції, підтримуючи соціяльні ініціятиви Л. Джонсона. Коли Джимі Картер став демократичним кандидатом на президента в 1976 році, він обрав собі В. Мандейла на віце-президента. На цій посаді В. Мандейл заклав основи модерного віце-президентства, поширюючи його впливи та відповідальності. У 1980 році Дж.Картер і В.Мандейл програли Рональдові Рейґану, який здобув перемогу в 44-ох стейтах. У 1984 році В. Мандейл кандидував проти Р. Рейґана, але програв у 49-ох стейтах. („The Washington Post”)
Байден похвалив Путіна
ВАШІНҐТОН. — Президент Джо Байден 23 квітня висловив рідкісну похвалу своєму російському колезі Володимирові Путіну за його коментарі напередодні вершинної зустрічі щодо клімату. „Мене дуже втішає вчорашній заклик Президента Путіна до світу співпрацювати щодо скорочення викидів вуглекислого газу, і США сподіваються на співпрацю з Росією та іншими країнами у цій справі”, – сказав Дж. Байден. У березневому інтерв’ю він заявив, що Росія втручалася в президентські вибори в США і повинна заплатити за це. Він теж ствердно відповів на запитання, чи вважає В. Путіна вбивцею. Але його адміністрація наголосила, що вона відкрита для співпраці з Росією щодо спільних цілей. („Українська правда”)
Чи буде 51-ий стейт США?
ВАШІНҐТОН. — Палата Представників 22 квітня проголосувала 216-208, щоб Округа Колюмбія стала 51-им стейтом. Голосування відбулося по партійній лінії: республіканці були проти цього, бо мешканці округи великою більшістю є демократами. Кусник округи залишився б федеральною територією; це включало б Білий Дім, Капітолій США й Національний „Mall”. Ідентичний законопроєкт пройшов Палату в 2020 році, але не мав шансів у Сенаті, який був контрольований республіканцями. Тепер в Сенаті обидві партії мають по 50 членів, і Віце-президент Камала Гаріс мала б вирішальний голос. Республіканці могли б забльокувати цей законопроєкт, і треба 60 голосів, щоб подолати бльокування. Білий Дім висловив сильну підтримку цьому законопроєкту. Республіканці кажуть, що Конституція вказує, що ця округа не має бути стейтом. („Associated Press”)
Заборонено перевіряти нових робітників
ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. — Міська рада проголосувала 22 квітня 15-1, що працедавці не можуть перевіряти нових робітників чи вони вживають марихуану. Винятками є праця при правоохоронних органах, чи яка вимагає комерційного посвідчення водія, чи в медичному секторі. („The Philadelphia Inquirer”)
Полегшено правила носіння масок
АТЛАНТА. — Центр для контролі хвороб (CDC) оголосив 27 квітня, що особи, які вже отримали повні дози вакцини проти коронавірусу не мусять носити маски, коли вони є надворі. Це теж відноситься до осіб, які зовні ресторану і коли збираються в малих гуртках, де можуть бути деякі особи, які не отримали вакцини. Всі повинні носити маски надворі й всередині на таких публічних зібраннях як концерти чи спортові змагання. („The Wall Street Journal”)
Додаткова допомога США Україні
ВАШІНҐТОН. — Додаткові 155 млн. дол. цього року Аґентство США для міжнародного розвитку (USAID) спрямує на допомогу Україні в різних сферах, повідомлено 20 квітня. Серед сфер, куди буде спрямовано цю підтримку: відновлення економіки, судова реформа, зміцнення демократії, подолання корупції та протидія російській аґресії. 34 млн. дол. піде на допомогу Україні у відновленні економіки після пандемії, зокрема в сфері покращення якости медичних послуг, підвищення прозорости в енерґетиці, сільському господарстві та фінансовій галузі, розвитку земельного ринку. 14 млн. дол. піде на підтримку подолання корупції, а ще 63 млн. дол. на програми, пов’язані з захистом від впливу російської аґресії, зокрема для забезпечення доступу до правосуддя українцям, що постраждали від аґресії, яку підтримує Москва в Криму та на Донбасі, зниження енерґетичної та економічної залежности України від Росії, зміцнення українських підприємств, які працюють на сході країни; розширення доступу громадян до об’єктивної інформації з метою протидії зловмисному впливу та дезінформації, підтримки евроінтеґрації та посилення демократичних процесів в Україні. („Голос Америки”)