ГАРТФОРД‚ Конектикат. – 20 жовтня у Римо-католицькій церкві свв. Патрикія і Антонія концертом відзначив своє 20-ліття хор „Євшан“ під керівництвом Олеся Кузьми. Історію хору започатковано у 1996 році‚ коли з ініціятиви Стефанії Пришляк почався рух за створення хору з різних парафій Гартфорду і околиць.
Засновникам і першим учасникам хору „Євшан“, які відійшли у кращий світ, залишивши по собі у спадок пісню‚ Стефанії та Петрові Пришлякам, Ненсі Ланґер, Андрієві Пришлякові, Орестові Кузьмі був присвячений цей концерт.
Олесь Кузьма, якого засновники нового колективу, запросили як дириґента, згадує, як вони від самого початку старанно підбирали голоси‚ шукали найкращих співаків і були відкриті не тільки до українців, а й до американців‚ зацікавлених хоровим мистецтвом.
„До речі зараз у нас наймолодший член колективу – випускник Єйльського університету Бов Бердсал, який не є українцем, але якийсь час жив в Україні, добре оволодів українською мовою і дуже гарно підсилив нам партію басів“, –розповідає О. Кузьма.
„Наша ціль, наша місія, – продовжує він, – була і є у тому, щоб вийти за межі українських спільнот, щоб слава України ширилась, щоб найбільше людей різних країн і національностей знали про нас. Стараємось також, щоб і неукраїнські ансамблі, з якими ми разом виступаємо. підхопили бодай одну-дві пісні з нашого репертуару і включили у свій“.
З першим концертом‚ з повною програмою літургійної народної, клясичної музики „Євшан” виступив у лютому 1999 року у Вілинґтоні‚ у Congregational Church. Успіх окрилив і вже з кожним новим виступом репертуар розширювався і сьогодні він становить понад 120 творів.
На концерті з нагоди 20-ліття молитовний стан творили композиції „Сей день“ та „Херувимська пісня“ Дмитра Бортнянського, „Покаяння“ Артема Веделя‚ 42-ий Псалом „Як лань прагне“ в обробці О. Кузьми.
Учасники хору оголошували кожен твір англійською мовою для глядачів, які не знають української мови. Після перерви звучали пісні Миколи Леонтовича „Дударик“, Григорія Верьовки „Жито-мати“. „Наливаймо браття“ в обробці Олега Махлая, лемківська народна пісня „Аничка“.
Торкала сердець пластова пісня „Сіріли у сумерку“. Розказано зворушливу історію про те, як кілька років тому разом з дорослими її співали юні пластуни Тереня Кузьма та Олесь Ковінько, даруючи цю мелодію-спогад своїм дідусям Орестові Кузьмі та Тарасові Сливінському, котрі були серед виконавців цього пластунського гимну на слова Юрія Старосольського та музику Юрія Пясецького тоді, коли він вперше прозвучав на злеті таборових пластунів у Мітенвальді, в Німеччині‚ у 1947 році.
Збагатила програму афроамериканська духовна пісня „There is a Balm in Gilead”, яка дуже близька й українцям по духу, бо йдеться в ній про зцілення душі в Ісусі. „Ми мали кілька гарних спільних виступів з хором „Chorale Connecticut“, – розповідає про історію американської пісні у репертуарі хору О. Кузьма. – З ними ставили Різдвяний концерт. Американці вивчили деякі наші пісні, а ми – їхні“.
У 2011 році разом з хором „Думка“ під керівництвом Василя Гречинського, „Євшан“ супроводжував своїм співом урочисте вшанування Патріярха Української Греко-Католицької Церкви Святослава з нагоди вручення йому Почесного докторату у Фордгам університеті. У 2012 році хор подорожував до Лос Анджелесу, де разом з Національним хором „Кобзар“ взяли участь у Різдвяному благодійному ґала-концерті в „Hоllywood’s Ebbett Theater“.
У 2015 році „Євшан“ запросили до співпраці у „Commonwealth Lyric Theater“, де готували виставу-оперу „Запорожець за Дунаєм“. У головних ролях тоді були тенор „Метрополітан-опери“ Адам Клайн, сопрано Бостонського музичного світу Ольга Лісовська та інші відомі співаки з різних країн світу. „Євшан“ разом з ними презентував американським глядачам українську славнозвісну оперу.
Хор бере також активну участь в подіях, які відбуваються на підтримку проукраїнської позиції у світі. Так, у Веслієн університеті, де на факультеті міжнародних відносин організовують панелі щодо сучасної ситуації України, хористи самі брали участь у дискусіях в питаннях окупації Криму і через українську патріотичну пісню представляли боротьбу і шлях до незалежности народу і України в цілому.
Голова управи хору, Христина Ковінько доповнює розповідь О. Кузьми: „Ми виступали у Бостоні і Ню-Йорку, Філядельфії і Вашінґтоні, Рочестері та багато інших громадах по всій Америці. Нас запрошують також супроводжувати весілля і ми мали приємність звеличувати таку урочисту подію для понад 100 молодих пар, де двоє або одне із них мали українське походження. Після однієї такої церемонії у римо-католицькій церкві, де одружувались український юнак і дівчина-литовка, до хористів підійшло кілька молодих людей і сказали, що вони захоплені красою їхнього літургійного співу. Відчувши, як гарно і добре перебувати в атмосфері такої благодаті, яку можна знайти тільки у храмі, вони відтепер знаходитимуть час, щоб приходити на Службу до церкви“.
„Так, ми прагнемо захопити молодих людей і тих, які десь відійшли вже від української громади і пригадати їм‚ яка наша музика може бути розкішна і прекрасна, якщо їй дати належну посвяту, – повертається до розмови про хор О. Кузьма. – Надіюсь, що після цього концерту, хтось підійде і скаже: знаєте, я мріяв і хотів би чи хотіла б співати з Вами“.
Він розповідає також про те, що у церкві свв. Патрикія та Антонія є дуже гарний дитячий хор і дорослий ансамбль, і вони вже домовились, що їхній хор включить літургійні пісні „Євшану“ у свій репертуар.
Своїм виступом у різних церквах хор заохочує молодь творити свої колективи. „Нехай це буде тільки вісім-10 осіб, такий невеликий крилос студентів, пластунів, сумівців – це вже чудово, – каже О. Кузьма. – І один такий успіх у нас на рахунку є. Десять років тому після концерту у Вашінґтоні‚ в храмі Пресвятої Родини, де хор виконав пісню „Сіріли у сумерку“, підійшов полковник морських сил у відставці Стефан Шишка й сказав, що захоплений виконавською майстернистю „Євшану“ і мріє про створення такого хору у Вашінґтоні. Він таки створив його‚ називається цей колектив „СпівЖиття“ і чудово розвивається й сьогодні“.
Самі ж євшанівці (їх 26 у хорі) – люди різного віку. Мелянії Кузьмі – 86 років. Вона каже, що відколи приїхала до Америки 1949 року‚ стала учасницею хорової капелі. Роман Заставський каже, що раніше співали всією родиною – батьки берегли традиції і прививали цю любов дітям – тепер удвох з братом Ярославом і його дружиною Катериною є учасниками хору і у такий спосіб продовжують родинну традицію.
Учасники хору здалеку приїздять на репетиції вечорами у понеділок. Ліля Грабович – з Бостону, шість осіб із Бріджпортських парафій. Всі вони люди різних професій і віроісповідань – православні, католики і протестанти, але їх об’єднує українська пісня.
О. Кузьма зізнався, що хорова пісня – це любов через усе життя. Він правник, випускник Єйльського університету, вже кілька років очолює дирекцію розвитку Української Католицької Освітньої Фундації. У молоді роки він навчався гри на фортепіяні і студентом закінчив курс композиції. Добрим дорадником є для нього сестра Марія, яка є професійним музикантом, викладачем-дириґентом.
На закінчення концерту прозвучали: „Ой‚ у лузі червона калина“ в обробці О. Кузьми‚ „Думи мої, думи“, в обробці Григорія Китастого, „Боже великий єдиний“ М. Лисенка, за які довго не вщухали оплески і чулося вдячне: Браво „Євшан“!
Хор потребує поповнення і запрошує всіх, хто готовий до такої благородної посвяти‚ долучатися до них. Контакти: Х. Ковінько, телефон: 203-394-1996; електронна пошта: [email protected] або О. Кузьма, телефон: 773-355-1910; електронна пошта: [email protected]. Сторінка в інтернеті: www.yevshan.org.