Книга адвоката й доктора права Олександра Панченка „Лохвицьке Товариство сільських господарів та повіт. Історія, наука і долі на зламі доби“ вміщує нариси автора, біографії членів товариства, світлини старовинних будівель реґіону та наших краян. Книга суттєво доповнює попередні книги автора „Лохвицький край“ (2004) „Мала енциклопедія Лохвиччини. Мій рідний край на тлі української історії в персоналіях“ (2008), репринтне видання „Лохвицький історичний збірник. Видання Лохвицького повітового земства“ (2012) та біографічно-історичний народний календар-альманах „Лохвиця, Посулля, Україна“ (2015). Книга присвячена заснованому 1886 року Товариству сільських господарів.
Це було унікальне й ефективне добровільне об’єднання власників, міщан, чиновників, дворян та науковців, яке провадило наукову діяльність у галузі табаківництва, переробної та кустарної промисловости, тваринництва, кредитування, бджільництва, мало гарну бібліотеку, займалось благодійництвом. На засіданнях товариства проголошувалось багато доповідей – Володимир Івченко торкався проблем садівництва, а Кузьма Глоба наголошував на обладнанні зразкової присадибної ділянки в повіті.
Одним з піонерів кредитної справи був Володимир Мастицький. Саме з його ініціятиви було створено одне з перших в Російській імперії Кредитне товариство. Проблемами племінної худоби займався Володимир Рибаков, який у 1888 році придбав першого для господарств повіту племінного бика, а наступного року з його ж участю було створено пересувну маслобойню. В. Мастицький приділяв увагу питанням відкриття в Лохвицькому повіті ремонтних майстерень та ремісничому навчанню.
19 лютого 1889 року було відкрито Лохвицьку громадську бібліотеку, яка наприкінці 1890 року мала 948 назв та 40 періодичних видань. З книги довідуємося також про знамениту в окрузі Жабківську сільськогосподарську й ремісничу школу‚ яку було відкрито 15 вересня 1891 року.
Книга має гарну обкладинику, яка складена з фраґментів картин Михайла Дмитренка, а на крейдованому папері в книзі подано світлини місцевостей, будівель та десятки унікальних фотографій краян північної Полтавщини в прекрасних народних строях.
Завідувачка катедри документознавства Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди д-р історичних наук Інна Демуз зокрема зазначала, що ця праця є важливим внеском у цій царині. Автор подає, на мій погляд, дуже зворушливого вірша Ліни Костенко:
На старих фотографіях всі молоді.
За роками людина сама себе кличе.
У зіницях печалі, як в чорній воді,
відбиваються люди, дерева, обличчя.
І стонадцятий сніг ті поля притрусив,
і уже прилетять не ті самі лелеки.
Біля каси такий незворушний касир,
зафіксовану мить вибиває, мов чеки.
Лохвиця‚
Полтавська область