На Хрещатику, головній вулиці Києва, можна побачити багато коштовних автомобілів та різні інші ознаки багатства, які не передають правдивої картини економічної ситуації в Україні. Усі ми добре знаємо, що великий відсоток населення бореться, щоб звести кінці з кінцями, а між ними багато є на межі виживання. І саме цим людям, яким не вистачає на прожиток, Благодійний фонд при Українській католицькій церкві св. Івана Хрестителя в Нюарку, Ню-Джерзі, хоче допомогти.
Зрозуміло, що ми не можемо полегшити життя всім, хто терпить від нестатків, але ми надіємося та плянуємо, хоч трохи огорнути теплом тих, які цього потребують. Ми хочемо, щоб вони знали, що у світі є люди, котрі про них не забули і що, хоч ми дуже далеко від України, але простягаємо до них руку допомоги.
Не кожна потребуюча людина має однакові потреби, тому ми пересилаємо в Україну щоразу інші подарунки. За останніх дев’ять років ми переслали понад 450 інвалідних візків, 7,000 годинників для незрячих, сотні посилок з одягом та багато іншого. З кожним великим чи малим подарунком ми надіємося, що одержувач, хоч на хвилинку забуде про свої клопоти та усміхнеться.
Кілька тижнів тому ми закінчили збірку шкарпеток. Ми зібрали, купили і спакували понад 20 тис. пар шкарпеток, які ми переслали інвалідам, бездомним, бідним родинам, переселенцям, воїнам та іншим потребуючим.
І, як завжди, при закінченні успішного проєкту ми запитали себе: чи часом ми вже не вичерпали ідей, у який спосіб можна ще допомогти малозабезпеченим в Україні? Але, як завжди, хтось розповів нам сумну історію, яка нас надихнула і при цьому народився новий плян.
Ми отримали листа від однієї з наших довірених осіб-добровольців з Вижниці, містечка в Карпатах. Вона нам розповіла, що недавно відвідала дуже скромну хатину, де живе одинокий старий чоловік. Коли вона увійшла до хати, він збирався варити картоплину і цибулину. Це мала бути його вечеря. Історія настільки вразила нас, що ми тепер працюємо над тим, щоб нагодувати якомога більше голодних.
Отже, ми написали до своїх добровольців, які працюють у різних містах та селах України, і запитали їх, чи вони були би згідні бути нашими помічниками. Усі вони нам відповіли, що знають людей, які є дуже убогі, та запевнили нас, що радо виконають наше прохання. Вони оптом закуплять різні продукти: олію, борошно, цукор, риж, гречку та інші необхідні продукти для кухні. Вони це спакують в торби та перед Різдвом доставлять ці торби найбіднішим.
Марія з Києва. (Фото: Ліза Хмілевська)
Можна сказати, що малий чи великий мішок харчів не врятує тих, які мають постійну потребу в продуктах харчування. Це правда! Але, якщо це принесе хоч трошки тепла тим, котрі в цьому жорстокому світі прагнуть тепла, то наша мрія здійснилася!
Якщо хтось мав би бажання приєднатися до нашoї місії нагодувати голодних, просимо виписати чек на St. John’s Ukrainian Catholic Church Charitable Program і надіслати його за адресою: Ukrainian Catholic Church, 719 Sanford Avenue, Newark, NJ 07106. Ми запевняємо Вас, що всі добровольці, з якими ми співпрацюємо в Україні, є чесні і надійні, ми знаємо їх особисто вже кілька років. Усі ми працюємо безкорисливо і ми передамо повну суму вашої пожертви на потреби голодних.
Ксеня Гапій – завідувачка канцелярії в Українській католицькій церкві св. Івана Хрестителя та директор Благодійного фонду при церкві,
Нюарк, Ню-Джерзі