ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 11 квітня за програмою весняного семестру викладів Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбулася лекція Марти Богачевської-Хомяк „Від екзархату до митрополії: п’ять вирішальних кроків Митрополита Константина Богачевського“.
Свою доповідь вона побудувала на авторській книзі „Ukrainian Bishop, American Church. Constantine Bohachevsky and the Ukrainian Catholic Church”. Книга побачила світ у видавництві Католицького університету Америки. У ній авторка‚ між іншим‚ намагалася дати відповідь на питання, які досі не знаходили відповідного висвітлення.
К. Богачевський народився у сім’ї священика у селі Манаїв (нині Тернопільська область). Навчався у Львові, а відтак в 1905-1910 роках на богословському факультеті Інсбруцького університету. Здобув ступінь доктора богослов’я. Єрейські свячення прийняв у 1909 році. Був префектом, пізніше духівником Львівської семінарії, референтом Львівської консисторії. Упродовж 1916-1917 років служив військовим капеляном 30-го (львівського) піхотного полку на італійському фронті, був нагороджений Хрестом заслуги з мечами за виявлену хоробрість під час душпастирської праці на фронтових лініях.
З 1918 року він – віце-ректор Перемишльської духовної семінарії та крилошанин катедрального собору в Перемишлі, згодом генеральний Апостольський Протонотар (1923 рік).
За національну працю серед українців Галичини був арештований польською владою. За словами доповідачки, К. Богачевський не був типовим єпископом. У надвечір’я його несподіваної номінації на єрарха українців католиків в Америці у березні 1924 року Ватикан таємно переправив майбутнього владику з Варшави до Риму для отримання свячень. У серпні того ж року він прибув до США з мінімальним знанням англійської мови у товариство ворожо налаштованого духовенства.
Владика К. Богачевський зайняв чітку позицію і обрав просте життя місіонера, уникаючи показного блиску. Він відвідував віддалені парафії, вів запеклу боротьбу за незалежність Церкви від зовнішнього втручання, перетворив занепадаючу церкву іміґрантів у самодостатню установу, яка півстоліття по його смерті допомогла вивести з підпілля Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) – найбільшу східню католицьку церкву в сучасному світі.
У 1933 році К. Богачевський ініціював серед українців США масову допомогу жертвам Голодомору 1932-1933 років в Українській РСР. Він був ініціятором видання журналу „Ковчег“ (1946-1956) в Стемфорді (Конектикат). Стемфорд). Впродовж 37 років К. Богачевський невтомно працював на розбудову Церкви та шкільництва. 1958 року Святіший Отець Пій ХІІ утворив Філядельфійську Архиєпархію УГКЦ і номінував Владику К. Богачевського митрополитом-архиєпископом.
Під сильним проводом Владики К. Богачевського впродовж десятиліть Церква розвинула парафіяльні структури, заснувала школи, коледжі, а відтак – семінарію. Помер Митрополит К. Богачевський 6 січня 1961 року у Філядельфії, де й був похований.