Виповнюється 100 років першої війни радянської Росії проти незалежної України. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) викликало невдоволення більшовицького уряду Росії. В ніч на 30 листопада 1917 року більшовики спробували підняти повстання у Києві проти Центральної Ради, але зазнали поразки. Більшовицьке повстання в Одесі теж закінчилося поразкою більшовиків. Росія почала пропаґандистську війну проти України‚ одночасно готуючи збройну аґресію. У листопаді 1917 року в Україну перевезли 10 тис. ґвинтівок, декілька мільйонів набоїв і багато іншої зброї.
3 грудня 1917 року було вручено ультиматум Центральній Раді‚ розпочалася російсько-українська війна. 9 грудня 1917 року червоні загони під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка окупували Харків. Тактика більшовиків полягала в просуванні лініями залізниць і встановленні контролі над великими промисловими й транспортними центрами. Воєнні сили УНР складали добровольчі формування Вільного козацтва та українізовані добровольчі частини Російської імператорської армії.
4 січня 1918 року почався загальний наступ збройних формувань Росії проти України. 30-тисячна російська армія вирушила з Гомеля і Брянська. Одночасно на Лівобережжі було підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп. 9 січня 1918 року більшовики захопили Катеринослав, Олександрівськ (Запоріжжя), Полтаву‚ Глухів і Конотоп. Російські війська під командуванням Михайла Муравйова почали наступ на Київ. 22 січня 1918 року Україна була проголошена незалежною державою. Центральна Рада для захисту столиці вислала військові частини, сформовані з добровольців, на Полтаву і Бахмач. 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Наступ російських військ тривав і 8 лютого український уряд залишив столицю. Три дні в місті тривав терор, спрямований проти українців.
9 лютого 1918 року УНР підписала Брест-Литовський мирний договір. Україна була визнана незалежною державою і попросила військової допомоги у Німеччини. 21 лютого німецькі, а 27 лютого австрійські війська увійшли в Україну. В кінці лютого Центральна Рада та уряд УНР повернулися до Києва.
Проте українська влада не змогла стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні. В реґіонах процвітали корупція і бандитизм. У ніч на 30 квітня прихильники Гетьмана Павла Скоропадського захопили владу. Розпочалось антигетьманське повстання. Цими негараздами скористалася Москва. Червона армія без оголошення війни у грудні 1918 року почала новий наступ на Україну. Українські військові сили складалися з Корпусу Січових Стрільців, Запорізького корпусу, а також з повстанських загонів, якими командували політично невтральні отамани Нестор Махно, Нечипір Григоріїв, „Ангел“, „Зелений“ та інші, які часто переходили на бік більшовиків. Впродовж грудня 1918 року більшовицькі війська, за співпраці деяких отаманів, зайняли Лівобережжя, а 5 лютого 1919 року підійшли до Києва і уряд знову був примушений залишити столицю.
Події 1918 року мають навчити сучасників в Україні пильности – 100 років тому Росія сталa аґресором щодо України і досі не поступилася у цьому ні на крок.