Богдан Горинь. „Святослав Гординський на тлі доби“. Київ: „Ярославів Вал“, 2018, 624 стор.
КИЇВ. – 24 травня в Національному музеї літератури України презентовано другу книгу двотомника Богдана Гориня „Святослав Гординський на тлі доби“. 8 травня 1993 року обірвалася нитка земного шляху мистця, мистецтвознавця, літературознавця, поета, громадського діяча С. Гординського. У видавництві „Ярославів Вал“ до 25-річчя цієї дати появився повний тираж книги. Друга книга двотомника, що охоплює еміґраційну діяльність С. Гординського, майже удвічі більша від першої, має 624 сторінки, а в іменному покажчику введено 1,100 дотичних до постаті С. Гординського імен. У книзі вміщено понад 700 репродукцій світлин, документів та мистецьких творів.
Директор видавництва „Ярославів вал“ Михайло Слабошпицький, відкриваючи презентацію, висловив думку, що поява цієї книги є великим етапом у поточному українському літературознавстві та мистецтвознавстві. У переконливо відтворену епоху вписано українське культурне (і частково політичне) середовище поза Україною, а у ньому виділена постать С. Гординського. Тож не дивно, що подія згуртувала шанувальників С. Гординського і шанувальників дослідника його творчости Б. Гориня. Як і на минулорічній презентації першої книги „Святослав Гординський на тлі доби“ актова заля музею була переповнена.
Брали слово письменник, громадський і політичний діяч, дипломат Юрій Щербак; професор-мовознавець, директор Інституту української мови Національної Академії Наук (НАН) України Павло Гриценко; український мистецтвознавець, академік Національної академії мистецтв України Олександер Федорук; український літературознавець і політик, академік, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський; український мистецтвознавець, д-р Дмитро Степовик; український історик, громадський діяч проф. Арсен Зінченко; поет, головний редактор видавництва „Ярославів Вал“ Павло Щириця.
Своєрідною перлиною презентації була участь у ній видатного архітектора з Канади Радослава Жука, виставка архітектурних робіт якого відкрилася того ж дня в Національній академії мистецтв України.
Проф. Д. Степовик відзначив об’єктивність висвітлення постаті С. Гординського та легкість подачі матеріялу. Увагу Ю. Щербака привернула висвітлена в книзі повоєнна еміґраційна еліта. „У книгах прекрасно описано середовище, у якому формувався Святослав Гординський як елітарна особистість, – наголосив письменник. – Це нині всесвітньо відомі імена з царини мистецтва та літератури“.
Проф. П. Гриценко зауважив, що двотомник Б. Гориня – готовий кіносценарій, де навіть ролі вже розписані. Обидві книги написані живою народною мовою. Академік О. Федорук звернув увагу, що у книзі виразно показаний християнський дух як основа творчости С. Гординського.
Оскільки двотомник написаний за правописом Григорія Голоскевича 1929 року, це питання не залишилося поза увагою О. Федорука і А. Зінченка. Перший з них відзначив, що автор повернувся до основ мови, які є живильними соками українського духовного і культурного буття, відставляючи на узбіччя нині діючі норми, нав’язані свого часу ідеологами імперського шовінізму. А. Зінченко також підкреслив, що книжка про С. Гординського написана не діючим нині в Україні сталінським правописом, а українським. Він закликав, аби знов ставити питання: „Українській мові – український правопис“.
М. Жулинський відзначив, що поява книги – закономірна подія, бо це продовження жанрово-оповідного підходу Б. Гориня до осмислення українських видатних постатей. П. Щириця сказав, що найвлучніше було б назвати книгу енциклопедичним романом, бо є у ньому і енциклопедична насиченість, і притаманна художнім творам легкість викладу думки.