Українці одвіку‚ а з усією очевидністю – з козацьких часів‚ є вродженими демократами‚ тому незалежна Україна не може бути ніякою іншою‚ лише демократичною державою. Але демократія‚ аби бути сильною і витривалою‚ обов’язково мусить означати високу свідомість – національну‚ громадянську‚ моральну. Якщо цих ознак нема‚ якщо вони в суспільстві не зведені до культу‚ непопулярні‚ марґінальні‚ то такою демократією неминуче зловживають різні негідники. Що й спостерігаємо в сьогоднішній Україні‚ де на 27-му році незалежности залишається багато людей‚ схиблених на радянщині‚ на московщині‚ на антиукраїнськості‚ і всім їм ця невизріла‚ хаотична демократія надає можливість говорити‚ писати‚ виступати‚ відверто висловлювати примітивні‚ штубацькі‚ шкідливі думки та погляди.
Це так вкоренилося‚ що вже не тільки слова‚ але й явна підривна діяльність вважається чимось нормальним. І якщо хтось наважується заперечувати таку „норму“‚ ризикує дістати тавро антидемократа.
Ось свіжа історія. 8 березня на Донеччині під час перетину розмежувальної фронтової лінії Служба безпеки України затримала засновника і керівника „Офіцерського корпусу“ Володимира Рубана. Малим автобусом він перевозив з окупованої Горлівки на контрольовану Україною територію меблі – нібито для якоїсь родини переселенців. В меблях виявили арсенал зброї: міни калібром 120 міліметрів, протипіхотні міни, міни для протитанкового ґранатомету, автомати Калашникова, ручні кулемети, револьвери, тисячі патронів, ґранати, міномет.
Того ж дня‚ 8 березня‚ Голова СБУ Василь Грицак на зустрічі з журналістами повідомив‚ що затриманням В. Рубана вдалося унеможливити маштабні тероористичні акції в Києві та інших українських містах‚ і що рівень загрози на цей раз був найвищим за всі роки незалежности. „З міноментів плянували обстріляти центральну частину Києва‚ мало бути якомога більше трупів‚ якомога більше крови‚ ішлося б про тисячі загиблих“ – сказав він.
Наступного дня подію обговорювала вся країна. Але з якими дивними висновками! Наприклад‚ на телеканалі „112.ua“ один з найвідоміших політологів‚ директор Інституту ґльобальних стратегій Вадим Карасьов назвав заарештування В. Рубана „театральною виставою“. Мовляв‚ Президент Петро Порошенко‚ не спромігшись полегшити людям їхнє економічне життя‚ шукає способу бути обраним на другу каденцію й тому грає на діткливій темі безпеки українського суспільства.
А тим часом на самісінькій поверхні лежить гора фактів‚ за якими В. Рубана треба було заарештувати ще в 2014 році‚ коли він не приховував своєї ворожости до Евромайдану і відверто аґітував за входження України до московського Митного союзу.
Хто він взагалі такий‚ цей В. Рубан? В останні совєтські роки закінчив військове училище‚ тодішні його товариші свідчать‚ що справжнє прізвище цього авантюриста – Гарбузюк. у 1991 році звільнився з армії в званні старшого лейтенанта. Спробував себе у бізнесі‚ але дуже вабило антиукраїнство: був активний в партії чільного в Україні колябораціоніста і московського аґента Віктора Медведчука „Український вибір“‚ розповсюджував російську літературу в Україні‚ зокрема на Донбасі‚ зрештою заснував власний поліграфічний центр „Київська Русь“‚ видавав спонзоровані з Москви проросійські підручники для шкіл та заснованого ним „Відкритого руського університету ім М. І. Костомарова“‚ брошури з вихвалянням Росії та Володимира Путіна. Серед виданих „Київською Руссю“ „шедеврів“ – маразматичне „дослідження“ якогось Олександра Карєвіна „Українська мова“‚ метою якого було переконати читача‚ що „українська мова створювалася штучно‚ з політичних міркувань‚ щоб розірвати колишню єдність Русі‚ відірвати Малоросію від Великоросії“.
З початком розпаленої путінською Москвою війни на Донбасі В. Рубан назвав себе „генерал-полковником“ і заснував „Офіцерський корпус“ – організацію для звільнення та обміну полоненими. Самочинно‚ без погодження з київською владою їздив‚ разом з колись славною‚ а тепер сумнозвісною, Надією Савченко на Донбас. Сепаратисти мають його за свою людину.
Як поведе себе щодо заарештованого „генерала“ український суд‚ не оновлений ще від часів Віктора Януковича?
Версія слідства є такою: „В. Рубан разом з групою диверсантів плянував підірвати будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента і житлові будинки в урядовому кварталі. Також вбити Президента П. Порошенка, працівників силових структур, народних депутатів, інших державних діячів і звичайних людей. Окремо готувалися захоплення будівлі Верховної Ради, напади на приватне помешкання П. Порошенка і провідників „Народного фронту“ – Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова і колишнього прем’єра Арсенія Яценюка“.
Співучасниками В. Рубана називають ще п’ятьох осіб – ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченка, помічника Надії Савченко – Олега Мезенцева‚ Валерія Шашкіна з організації „Батальйонне братство”. І ще декількох.
Служба безпеки стверджує, що 23 листопада 2017 року В. Рубан придбав і перевіз з Макіївки, Горлівки і Донецька до пункту пропуску „Майорськ“ першу партію боєприпасів – великокаліберний кулемет „Утьос“, міномети калібром 120 міліметрів, протипіхотні міни тощо.
Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив журналістів‚ що „це була реально успішна операція‚ вона тривала дев’ять або навіть 10 місяців‚ керувала нею Служба безпеки у взаємодії з військовими“.
Страшно подумати‚ що могло б статися у випадку неуспіху цієї операції. Вибух і кров в українській столиці мали відкрити прямий шлях для вторгнення російських військ в Україну під приводом „порятунку братнього українського народу від київської хунти“. Це й було метою диверсантів‚ відвертих і таємних сепаратистів‚ котрі дотепер користуються українською демократією на шкоду незалежній українській державі. То‚ може‚ досить толерувати невідступних ворогів України?
Ніби щось починається. 12 березня Служба безпеки здійснила понад 25 санкціонованих прокуратурою обшуків у різних облястях України в мешканнях і бюрах осіб‚ причетних до антиукраїнських акцій і до сприяння диверісям з боку Росії. За словами речниці СБУ Олени Гітлянської‚ під час обшуків вилучено багато пропаґандистської літератури‚ зброї та вибухівки. Прізвища покищо не називалися‚ але‚ мабуть‚ будуть серед них відомі‚ очікувані‚ але‚ швидше за все‚ будуть і несподіванки.