Голова Служби зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк не виключає проведення Росією маштабної військової операції із захопленням нових українських територій, але не восени цього року. Про це він написав 1 серпня у своїй статті для ZN.UA.
В. Кондратюк нагадав, що Росія розгорнула навколо України військове угруповання, до якого входять дві нові армії та армійський корпус: 20-та армія – вже практично сформована, включає дві дивізії загальною чисельністю близько 24 тис. осіб; 8-ма армія – близько 45 тис. осіб з урахуванням 1-го та 2-го армійських корпусів на тимчасово окупованих територіях Донбасу; 22-ий армійський корпус – об’єднання у складі берегових військ Військово-морської фльоти налічує 9,000 військовослужбовців. Ці підрозділи набудуть повної оперативної готовности вже найближчим часом.
„Кремль розглядає власну армію як інструмент досягнення зовнішньополітичних амбіцій, тому наказ про вторгнення до іншої держави – для Москви лише питання часу і можливостей”, – зазначив В. Кондратюк.
За даними В. Кондратюка, рівень озброєння новітніми засобами у стратегічних ядерних силах Росії сягнув 83 відс., у повітряно-космічних силах – 75 відс., у повітряно-десантних військах та військово-морських силах перевищив 63 відс., а в сухопутних військах – 50 відс. Рівень оснащености сучасними засобами управління у військах становить 67 відс.
У публікації зазначається, що Москва створює довготривалі загрози, зокрема й розбудовою нової військової бази поблизу кордонів України (у Ростові, за 60 кілометрів від кордону) для постійної дисльокації підрозділів новоствореної 150-ої мотострілецької дивізії.
Для політичного тиску на Україну і Захід Кремль має намір використати стратегічні військові навчання „Кавказ-2020”, де буде відпрацьовано сценарій нападу на сусідні країни. Загальна кількість військ, задіяних у маневрах, що відбудуться у вересні, становитиме, щонайменше, 120 тис. військовослужбовців, 3,000 бойових броньованих машин, близько 300 літаків, 250 гелікоптерів, 50 кораблів і до п’яти підводних човнів.
Імовірним сценарієм навчань є також використання військ для вирішення питання водозабезпечення тимчасово окупованого Криму. До анексії материкова Україна забезпечувала до 85 відс. потреб Криму в прісній воді, тому потенційно війська Росії можуть під надуманим приводом здійснити марш-кидок углиб території Херсонської области з метою встановлення контролі над дамбою Північно-Кримського каналу.
Загалом Росія, за даними розвідки, перетворила півострів на суцільну військову базу з готовою інфраструктурою для зберігання ядерної зброї. З 2016 року активно відновлюється радянська інфраструктура зберігання й експлуатації ядерної зброї поблизу Феодосії (об’єкт „Феодосія-13”) та Балаклави („Сопка”). Під військові цілі орієнтований і розвиток транспортної інфраструктури півострова, а також її інтеґрація до єдиної транспортної системи Росії.
Водночас наразі, за словами В. Кондратюка, ухвалення стратегічного рішення про проведення в тій чи іншій формі наступальної силової операції проти України (зокрема в районі Північно-Кримського каналу) обмежують такі чинники: падіння цін на світових ринках нафти й газу та зменшення надходжень до російського бюджету; сподівання Москви використати пандемію для перезавантаження відносин із Заходом; наближення місцевих виборів в Україні і сподівання Москви посилити присутність проросійських сил в українському політикумі; відволікання ресурсів на турецько-російське протистояння в Сирії та Лівії, а також, опосередковано, в рамках вірмено-азербайджанського конфлікту; місцеві вибори в Росії у вересні 2020 року при падінні довіри до Володимира Путіна до 23 відс. та зростання протестної активности.
Від наказу про наступ Кремль також утримують також перипетії передвиборної ситуації у США та розвиток переговорного процесу щодо вреґулювання ситуації на сході України у мінському і нормандському форматах. Проте поєднання концентрації уваги США виключно на своїх внутрішніх проблемах із перебігом переговорного процесу „не за російським сценарієм” істотно підвищує готовність Москви вкотре перетнути „червону лінію”.
„Однак, за нашими оцінками, комплексний вплив цих чинників робить для Кремля не на часі сценарій військової аґресії проти України восени 2020 року. Проте історія вчить, що Росія ніколи не поважала суверенних прав інших країн і державний кордон для неї – всього лише лінія на мапі”, – зазначає В. Кондратюк.
„Укрінформ”