Опитування про Трампа і Україну
НЮ-ЙОРК. – Більшості американців все ще важко повірити у версію Президента Дональда Трампа щодо подій, пов’язаних з Україною, які спричинили початок процесу імпічменту. Про це пише International Business Times із посиланням на національне опитування, проведене 22-27 січня університетом Квиніпіяк. Отримані дані свідчать, що 53 відс. американських виборців вважає, що Д. Трамп говорить неправду щодо України, але 40 відс. опитаних із таким твердженням не згодні. Також, у статті пишуть, що опитування показали, що 54 відс. підтримують обвинувачення Д. Трампа у зловживанні владою та ще 52 відс. опитаних вважають, що президент США перешкоджав Конґресові в розслідуванні його дій щодо України. У виданні додають, що більшість американців, а саме 75 відс. опитаних виборців, хочуть, щоб свідки у процесі імпічменту дали свідчення в Сенаті. Посилаючись на слова Мері Снов, аналітика з університету Квиніпіяк, у статті пишуть, що питання стосовно свідків може викликати запеклі суперечки серед законодавців. М. Снов додала, що серед 75 відс. опитаних американців, які виступають за надання свідчень у Сенаті, майже половину складають республіканські виборці. (Радіо Свобода)
Дружину дипломата не видали
ВАШІНҐТОН. – У серпні 2019 року 19-літній Геррі Дан загинув під колесами авта коло військової бази США в Нортгемптоншайрі, Англія. Автом керувала 42-літня Ені Саколас, дружина американського дипломата, яка їхала неправильною стороною дороги. Вона повернулася до США і відмовился повертатися до Англії, де її грозить кримінальний суд. Державний Департмент США 24 січня відхилив формальне звернення Об’єднаного Королівства Великобританії на екстрадицію Е. Саколас. Покликаючись на довгоіснуюче домовлення між обома країнами, Держдепартамент вказав, що вона була захищена дипломатичною недоторканністю. („Business Insider”)
Суперечка про допомогу Україні
ВАШІНҐТОН. – Урядове Бухгальтерське Бюро (GAO), яке має право наглядати за урядовими операціями, видало леґальну опінію 16 січня, кажучи‚ що Адміністрація Президента Дональда Трампа порушила закон‚ коли затримала 214 млн. дол. допомоги Україні від Департаменту Оборони США в липні 2019 року. Ці гроші були евентуально звільнені у вересні 2019 року. GAO вказало, що ці фонди були затверджені Конґресом і тому адміністрація не мала права стримувати їх, хоч і тимчасово. Бюро Управління і Бюджету (ОМВ) видало заяву‚ не погоджуючись з GAO, кажучи‚ що OMB має право вирішувати‚ чи гроші видаються згідно з президентськими пріоритетами. Ця справа тепер є в центрі імпічменту Д. Трампа. Палата Представників проголосувала 18 грудня 2019 року за імпічментом у двох пунктах: зловживання владою і бльокування Конґресу. Майже всі демократи (крім трьох) голосували за імпічментом‚ всі республіканці були проти. Судова процедура імпічменту розпочалася 21 січня в Сенаті, де потрібно голосів 67 сенаторів‚ щоб визнати винних й усунути президента. („The Hill”)
Білорусь імпортує нафту з Норвегії
МІНСЬК. – Білорусь розпочала імпортувати нафту з Норвегії 21 січня після того як Росія – її головний постачальник нафти – 1 січня суспендувала достави нафти через брак поступу в переговорах між обома країнами для зміцнення економічних зв’язків. Білоруська державна нафрова компанія „Вельнефтехім” закупила 80 тис. тон сирої нафти в Норвегії. Імпорт нафти з джерел дешевих від російських є коштовним для Білорусі‚ але аналітики вважають, що Президент Олександр Лукашенко хоче вказати Кремлеві‚ що він не погодиться, щоб його країна стала частиною Росії. Москва натискала на Білорусь, щоб вона погодилася на тіснішу економічну інтеґрацію з Росією. („Associated Press”)
Професори скритикували проєкт газети
НЮ-ЙОРК. – В серпні 2019 року журнал газети „Ню-Йорк Таймс” розпочав проєкт під назвою „1619 Project”, який розповідає про події через 400 років після того‚ як в серпні 1619 року приплив до англійських колоній в Америці перший корабель з африканськими рабами. П’ять істориків-професорів з університетів Прінстон, Тексас Стейт, Бравн і Міського Університету Ню-Йорку написали листа до газети 29 грудня 2019 року, вказуючи на неправильність деяких стверджень в цьому проєкті. Наприклад, проєкт каже, що „однією з головних причин‚ чому колоністи вирішили проголосити незалежність від Англії було те, що вони хотіли зберегти інституцію рабства”. Також професори вказали‚ що проєкт „обманно” представляє погляди Президента Абрагама Лінкольна про расову рівність, тому що він „іґнорує” задокументовані ствердження А. Лінкольна про Деклярацію Незалежности та Конституцію США. У довшій відповіді на цей лист редактор журналу Джек Сілверстайн відмовився виправити „неточності”‚ вказані професорами. Він підкреслив, що „мета проєкту є переосмислити історію країни, ставлячи наслідки рабства і вклад чорних американців в самому центрі нашого національного наративу”. („The Washington Post”)
Будуть безкоштовні леґальні послуги
ВАШІНҐТОН. – Комітет репортерів за свободу преси повідомив 21 січня, що він розпочинає програму надання безкоштовних леґальних послуг журналістам і організаціям, які доставляють новини публіці в стейтах Пенсильванія, Колорадо, Оклагома, Ореґон і Тенесі. Головною ціллю програми є допомогти журналістам у писанні розслідувальних статтей. Згідно з програмою, адвокат в кожному з цих стейтів допомагатиме в обороні місцевих засобів масової інформації проти леґальних погроз і позовів, у доступі до публічних і судових рекордів, перевірці статей перед їхніми публікаціями та в інших леґальних послугах. Програма фінансуватиметься з 10 млн. дол. інвестиційного фонду, який маямська Фундація ім. Джана і Джеймса Найтів оголосила минулого року, коли прирекла подвоїти свої зобов’язання для зміцнення місцевої журналістики. („The Philadelphia Inquirer”)
Трамп взяв участь в „Марші за життя”
ВАШІНҐТОН. – Президент США Дональд Трамп взяв участь 24 січня в „Марші за життя” біля Капітолію. Ці щорічні марші проти абортів відбуваються від 1974 року після того, як Верховний Суд злеґалізував аборти в країні. Дотепер жоден американський президент не брав у них участи, хоча деякі республіканці з них оприлюднювали заяви з підтримкою протестувальників або особисто телефонували організаторам. Минулого року в марші взяв участь Віце-президент Майк Пенс, ставши першим віце-президентом, котрий це зробив. Звертаючись до кількадесяттисячного зібрання, Д. Трамп сказав: „Ми тут з дуже простої причини: захистити право кожної дитини, народженої та ненародженої, на втілення даного їй Богом потенціялу”. Головні політичні партії США є гостро поділені на тему абортів. Всі теперішні кандидати від Демократичної партії підтримують аборти в якійсь мірі. Офіційна плятформа партії з 2016 року вперше закликала відкликати заборону федерального фінансування абортів. („BBC”)
Чехія відреаґувала на протест Москви
ПРАГА. – Президент Чехії Мілош Земан, котрий не раз хвалився своїми близькими відносинами з Кремлем, гостро скритикував протест Москви проти рішення Праги зробити річницю радянського вторгнення 1968 року пам’ятним днем в країні. У інтерв’ю 27 грудня 2019 року М. Земан назвав протест Москви „абсолютним нахабством”. Парлямент Чехії схвалив законопроєкт, який президент підписав 31 грудня 2019 року, щоб призначити дату 21 серпня Днем пам’яти жертв вторгнення та окупації військами Варшавського пакту. Міністерство закордонних справ Росії висловила своє „велике розчарування” цим рішенням. Москва тримала свої війська в Чехословаччині аж до провалу комунізму в 1989 році. Чотири роки пізніше країна мирно розділилася ня Чехію і Словаччину. („Radio Free Europe/Radio Liberty”)