Від 22 до 25 січня у швайцарському місті Давосі відбувався Всесвітній економічний форум – 47-ий з черги. Заснована у 1971 році швайцарським професором з економіки Клавсом Швабом‚ ця неурядова організація своєю головною місією проголосила „прагнення до поліпшення світу шляхом залучення бізнесу‚ політичних‚ академічних та інших провідників суспільства у формування ґльобальних‚ реґіональних і галузевих порядків денних“. Форум об’єднує чільних членів урядів понад 100 країн‚ керівників понад 1,000 провідних компаній світу‚ діячів міжнародних організацій‚ авторитених мислителів‚ інтелектуалів та журналістів. В цьому році Давос зібрав майже 3‚000 учасників‚ в публічних і закритих дискусіях вони обговорювали проблеми ґльобалізації в епоху четвертої технологічної революції‚ зокрема розвиток енерґетики‚ цифрової економіки‚ криптовалют‚ кібербезпеки.
Попри розмаїття тем‚ було визначено шість ключових питань: „Як ми можемо врятувати плянету, не зупиняючи економічного зростання; чи можете ви бути патріотом і громадянином світу; як має виглядати людська праця в майбутньому; як переконатися, що технології роблять життя кращим, а не навпаки; як створити справедливішу економіку; як ми можемо краще співпрацювати з країнами?“.
Цього разу на форумі були відсутні‚ з різних поважних причин‚ Президент США Дональд Трамп‚ Президент Франції Емануель Макрон‚ Прем’єр-міністер Великобританії Тереза Мей. Україну в Давосі представляли Президент Петро Порошенко‚ Міністер охорони здоров’я Уляна Супрун‚ Міністер фінансів Оксана Маркарова‚ Віце-прем’єр з питань евроінтеґрації Іванна Климпуш-Цинцадзе та міський голова Києва Віталій Кличко.
Обговорення найгостріших проблем людства– це завжди добре. Залишається дивуватися‚ чому після тих мудрих дискусій у світі не більшає справедливости. Давос‚ розумні розмови – це гарно‚ негарно тільки‚ що на банкових рахунках восьми світових багатіїв лежить більше грошей‚ ніж їх мають три чверти мешканців плянети. Теперішнє соціяльне розшарування вражає: майже мільярд людей щодня лягають спати голодними; 80 відс. населення земної кулі витрачає в день шість дол.; 800 млн. не мають доступу до безпечної питної води; кожна третя людина на плянеті живе без електрики; 17 відс. населення землі – зовсім неграмотні люди.
Четверта промислова революція лише поглиблює ці неґативні процеси. Наприклад‚ казково збагатилися за пару останніх років творці біткоїну‚ надприбутки пливуть‚ збільшуючи нерівність у світі‚ на рахунки нових монополістів – Amazon, Facebook, Microsoft, Google, Alibabа. „Розрив між багатими й бідними по всьому світі є найбільшою світовою проблемою, яка породжує загрозу ґльобальної нестабільности та громадянських війн”‚ – застерігає професор Каліфорнійського університету Вільям Робінсон.
А що в Україні? За оцінками провідного українського демографа академіка Елли Лібанової‚ доходи 10 відс. найбагатших перевищують доходи 10 відс. найбідніших українців у 40 разів.
Варте увагу зізнання самого засновника Давоського форуму, К. Шваба: „Суспільний договір, яким послуговувалося багато країн, зруйнований. В очах багатьох він став „антисуспільним договором“, переможцем є бізнес, котрому дістається все“.
Отже‚ запитання не риторичне: яка віддаль між обговоренням світових проблем і їхнім практичним вирішенням?