Basic HTML Version
Мабуть, оте „малоуміє" та ординсько-ханський менталітет і зумовили
жорстокий деспотизм у ставленні до південно-західніх сусідів. Згадаймо
хоча б незаконне підпорядкування Української Православної Церкви Мос
ковському патріярхатові (1685 рік) як засіб поневолення українського на
роду. Тоді ж у Москві підготовлено „Коломацьку угоду" (1687 рік), яка
заперечувала існування незалежної України, державний характер геть
манської влади. А серед її статтей є принципово нова, небувала в попере
дніх угодах - 19-та, яка вимагає, щоб гетьман і старшини „служили ве
ликим государям" і щоб „малоросійський народ усякими засобами і спо
собами з'єднати з народом великоросійським".
Ось звідки починається зросійщення - як засіб денаціоналізації україн
ців в російській імперії. Також відтоді посилюється боротьба українців
проти залежности від Москви, проти її шовінізму, імперіялізму. І так -
впродовж трьох сторіч. Катерина II наставляла своє оточення: „Малоро
сія, Ліфляндія й Фінляндія суть провінції... треба легкими способами
привести до того, щоб вони обрусіли..."
Активно діяли в цьому напрямку всі російські імператори - Олексан
дри, Миколи, а після них - ідеологічна система комуністичної партії, що
заповзялася створити „єдину соціялістичну спільність" - російськомову,
певна річ.
Ось така вона докорінна, багатовікова відмінність Росії від України, ро
сіян від українців. Перша ще у XIX сторіччі не належала до справді куль
турних країн. Друга, Україна, вже на початку XVII сторіччя перебувала
серед серед цивілізованих народів Центральної Европи.
Про автора:
Михайло Пригодій - український письменник,
доктор філософських наук, професор.
93