Basic HTML Version
(Озівського моря). Римський історик Аміян Марцелін знав їх в Причор
номор'ї, на півострові, що іменувався АхІлловим побіжжям (нинішня
Тендрівська коса). Отже, уктріяни, про яких ідеться в літописі, жили в
Таврії (тепер Крим), яка була то островом, то півостровом, на котрому,
судячи по всьому, древні греки поміщали Країну Блаженних і один із вхо
дів у Аїд (царство мертвих). Останній раз ТаврІя стала півостровом, ймо
вірно, в кінці V-ro чи на початку IV-ro тисячоліття до н. є., коли в Европі
вибухнув природний катаклізм: води Чорного моря, яке було спочатку
озером, прорвались на південь до Середземного моря, через що рівень
води понизився, оголивши Перекопський перешийок.
Про те, що уктріяни, яких ще називали брахманами і островичами,
жили на півдні України, свідчить і Рахманський великдень. В цей день,
за повір'ям українців, пущені на великдень за водою крашанки (у ви
гляді шкаралупи) допливають до людей, які живуть десь на півдні і на
зиваються рахманами. Рахманський великдень, як цілком правильно
відзначив відомий український етнограф Олекса Воропай, - це „зали
шок стародавніх, ще дохристиянських звичаїв".
Дуже промовистим є той факт, що слово брахман - у формі рахман,
рахмин, рохман - збереглось в українській мові, породивши немало топо
німів, переважно в Правобережній і Західній Україні та суміжних терито
ріях. Рахмани в Україні - це фактично ті ж предковічні брахмани, але
вже здебільшого у останній, четвертій стадії свого життя. Ставлення до
них за давньою традицією дуже співчутливе і навіть шанобливе, оскільки
в народі ще живуть перекази про те, що рахмани були священними пред
ками українців, в чому тепер вже не можна сумніватися.
Таким чином, ми встановили, що наше національне ім'я, як і назва на
шої держави, дуже давнього походження і сягає V-ro тисячоліття до н. є.
В їх основі лежить назва першої на нашій землі держави Троянь, що в
свою чергу пішла від трояна, який в орійські віки став символом цієї
землі, а в наш час - гербом України, котрий, однак, через його малодос-
лідженість, називається тепер латинською калькою тризуб. Наші далекі
предки мали, крім племінних, спільну назву уктріяни, що значить укі,
учені тріяни (трояни), яка протягом тисячоліть зазнала ряд змін і набула
форми - українці. Одночасно висозмінювалась і назва нашої батьківщи
ни, яка в кінцевому результаті утвередились у формі Україна, що поста
вило її в паронімічний ряд з словами країна, окраїна. Якраз вони і стали
для дослідників каменем спотикання на шляху до розкриття таємниці
назв Україна, українці.
Про автора:
Василь Багринець - професор Ужгородського університету,
доктор історичних наук.
87