Basic HTML Version
сийского язьїка", в котрій доказує, що Україна є колискою орійських пле
мен, а українська мова не тільки старша від усіх слов'янських, але й від
санскриту, грецької, латинської та інших орійських мов.
Таким чином, український народ, його мова дуже давнього походжен
ня. Не менш давня і його самоназва уктріяни (в княжі часи україняни, те
пер українці), яку наводить літописець Нестор, перейнявши її у Георгія
Амартола - візантійського історика IX століття, автора хроніки всесвіт
ньої історії. В „Повісті времяних літ", котру переклав В. В. Яременко,
повідомляється, що закон же уктріян, „яких ще називають врахманами і
островитами, від прадідів за приклад і благочестя взятий, під страхом
великим не "їсти м'яса, не пити вина, блуду не творити і ніякої злоби".
„Повість врем'яних літ" Нестора не дійшла до нас у первісному вигля
ді. Вона збереглась тільки у пізніших списках, переписувачі яких часто-
густо за власним розсудом вносили в них свої „поправки". Так повелися
вони і з назвою уктріяни, яку вже на відміну від Нестора не розуміли і
писали її по-різному. Щоправда, в Софіївському першому літописі напи
сано уктриани. Так само і в „Історії Російській" Василя Татищева, який
користувався літописами, що не дійшли до нас.
Не розуміли цієї назви і перекладачі „Повісті врем'яних літ" на сучас
ну українську мову В. В. Яременко (1990 р.) і Л. Є. Махновець (1989 p.).
Якщо перший навіть не звернув увагу на її написання і залишив назву без
будь-яких коментарів, то другий з них навпаки: видозмінив назву, тран
слітеруючи її грецький варіант бактріяни і прокоментував його, ухилив
шись таким способом від пояснення назви уктріяни.
З усього вище сказаного стає зрозуміло, що назва уктріяни компо
зитна і складається із слів ук і тріяни. Ми вже знаємо, хто такі тріяни
чи трояни. Зауважимо: в деяких індоєвропейських мовах, зокрема
українській, грецькій числівник три в похідних словах вживається і у
формах трі-, наприклад: українське Трійця і Тройця, грецьке тріас -
„трійка", „трійця", „тріада" і Троас - Троянь, Троада (історична об
ласть в Малій Азії, про яку згадувалося вище).
Тепер настала пора вияснити, що означає складник ук- в етнонімі ук
тріяни і чому вони названі в літописі врахманами (Брахманами). Для
цього звернемось до релігії оріїв та їх соціяльного устрою, що збере
глись у тих племен, які мігрували на південний схід. Древні орії сповід
ували ведучну (ведійську) релігію, основний зміст якої відображено у ве
дах чи відах (від слова відати, тобто знати) - найдавніших пам'ятках, на
писаних на рубежі ІІ-І тисячоліття до н. є. санскритською мовою, котра
стала мовою міжплемінного спілкування і яка зіграла велику ролю у
створенні єдиної культури орійських племен. Веди, найголовнішою з
яких є Рігведа, представляюсь собою збірники священних пісень і жерт-
венних формул, урочистих гімнів і магічних закликань, котрі вживались
жерцями-брахманами під час жертвоприношень.
Кожний орій від початку життя до самої смерти не обходився без послуг
брахмана, знавця священих вед. В орійському суспільстві, яке поділялось
на три верстви-варни (по-санскитськи варна - „колір"), брахмани займали
85