Basic HTML Version
ва", „рищучи в тропу Трояню", тобто линучи думкою через поля і гори
у славні часи Трояні, з болем пише про княжі міжусобиці, які розгорі
лись „на сьомому віці Трояні", що привели до її поділу і занепаду. Час
існування Трояні неважко визначити, якщо врахувати, що слово вік
стосовно дуже далекої минувшини означало колись тисячоліття. Події,
описані в „Слові", засвідчують, що сьомий вік Трояні припадає на друге
тисячоліття (хі століття). Отже, виникнення Трояні треба віднести до
початку V тисячоліття до нової ери, коли почала формуватись Три
пільська культура. Якраз відтоді, від так званого „сотворення світу",
починається відлік років староукраїнського календаря, котрим корис
тувались наші літописці і за яким тепер у нас 7503 рік.
Таким чином, Троянь, яку згадано в „Слові о полку Ігоревім" (і у „Веле-
совій книзі"), була першою державою наших далеких пращурів-оріїв. Вона
була заснована, говорячи мовою археологів, у післяльодовий кліматичний
період, званий атлантичним (6000-2500 pp. до н. є.), коли клімат став теплі
шим порівняно з теперішнім, поширилися широколисті ліси, створюючи
найсприятливіші умови для проживання і розмноження людей на території
сучасної України. Наприкінці атлантичного періоду почалося похолодання,
що, можливо, стало однією з причин посилення міграції троянів, особливо
на південь і на південний схід, аж до Індійського океану.
Орії-трояни, мігруючи, рознесли по Евразії і назви своєї придніпров
ської батьківщини. Тож не дивно, що в Малій Азії, на берегах Дарданелів
виникла друга Троянь (по-грецьки Троас), відома нам тепер у грецизова-
ній формі Троада, із столицею Троєю, котру стародавні греки називали
ще Іліоном і про яку ми знаємо завдяки поемі Гомера „Іліяда". Про те,
що Трою заснували трояни, говорив римський історик Тіт Лівій. До тако
го ж висновку дійшли і сучасні вчені.
Наука доводить, що в доісторичні часи пра-Україна була подібна до ве
ликого гейзера, котрий періодично випліскував свої води, які потоками
розтікалися в різні сторони світу, даючи життя багатьом новим народам.
Англійський археолог, історик, лінгвіст, знавець мистецтва професор Ле-
онард Вуллі доводив, що шумери, які створили небувало високу культу
ру в Месопотамії, прийшли туди з України. А після того, як київський ар
хеолог В. В. Хвойка відкрив у кінці XIX ст. Трипільську культуру, вчені
константували її зв'язок з культурою хеттів, самаритян, фінікійців та
шумерів. В наступному столітті антропологи встановили, що черепи три
пільців тотожні черепам давніх племен Малої Азії та близького Сходу.
На підставі археологічних матеріялів Вадим Щербаківський довів без
перервний розвиток українського народу від трипільських племен аж до
княжих часів. Французький археолог М. Буль „ствердив, що арійська
раса й культура прийшла в Західню Европу з України".
На території пра-України вперше був одомашнений кінь, в землероб
стві почав використовуватись віл як тяглова сила, було винайдено коле
со, що дало поштовх далеким масовим міграціям оріїв. У 1880 році
польський і російський філолог Михайло Красуський, якого важко за
підозрити в українофільстві, видав у Одесі працю „Древность малорос-
84