Basic HTML Version
приватних сплетень, а є правдивим осередником національного освідом-
лення і життя. Головний уряд УНС не оточує себе муром неприступнос
те і формальности...
9. УНС стоїть все напереді у всіх змаганнях за волю нашого народа...
Він все був, є і буде за повною независимостию української держави і ке
піддасться з ніяким ворогом на жодні умови на державну спілку...
10. УНС має змогу І силу помістити у собі усіх українців, які бажають
Україні правдивого добра і які вірять, що й Україну треба будувати влас
ними силами, власними ідеями і для свого власного народа.
От для чого кождий розумний українець мусить бути членом Україн
ського Народного Союза".
„Свобода", рік 1933-ій
24 квітня
„Українська еміграція в Америці вже освоїлася з тим, що вона у своїй
масі не повернеться до рідного краю. На приплив свіжих сил з краю вже
не числить - при американській дійсності, замкненості в собі. Здавалось
би, що супроти такого стану вона повинна б попасти в байдужість до
всього, що діється або буде діятися в тому краю... Але так не є. Старе
покоління еміграції, яке прийшло з краю, не тільки само дбає про свій
край і нарід, але жиє журбою, як би то прихилити до своїх уподобань,
побажань та ідеалів свою молодь, яка рідного краю не знає...
Кожний думаючий емігрант, чи це так званий інтелігентний робітник,
чи фізичний, думає сам і збірно у своїх організаціях про те, щоб україн
ська молодь, незважаючи на вплив американської культури, осталась
українською...".
22 травня
„Щодо нас, українців, то ми знаємо, що без огляду на мапи, в горах Кар
патах по верхах маєстатичного нашого „Батька-Бескида" жили й жиють
українці. Хоч вони зовуть себе одні гуцулами, другі бойками, й треті лемка
ми, то це нічого не значить, бо й на просторих рівнинах земель Великої
України наше наслення називає себе, приміром, подолянами, поліщуками,
волиняками, буковинцями, кубанцями. Але всі ми по національності є сина
ми одного великого, хоч поневоленого покищо народу. Всі ми українці...".
31 липня
„Краєва українська преса подає, що кождого дня приходять з Радянщи-
ни відомості про жахливі картини голоду в цілій Україні, по тім боці
ризького кордону. Листи кревних, краянів і знайомих з радянської Украї
ни подають такі жахливі відомості про голод, що в кождого, хто їх чи
тає, аж мороз йде поза шкірою. Тим часом Москва, знищивши остаточно
економічну силу України й виморюючи голодом населення, почала те
пер, користуючись тісною дружбою з Польщею, політику культурного
нищення України та остаточного знищення навіть зовнішніх ознак від
окремлености України від Московщини...".
35