Basic HTML Version
Я повинен був вирішити: чи прийняти мені жертву невинного Сина
Божого за мої гріхи. Я певний, що прийняти цю жертву було б біль
шим члом, ніж усе те, що я вчинив ча свос життя, - і я категорично
відмовився від цісї пропочиції. Моя відмова втішила Ісуса.
Спочатку Він хотів поставити мене перед істинним вибором, „що коли
ти станеш частиною Мене, Мосї плоті, зречешся свого нечалежного „я".
Надалі Я буду жити в тобі, а ти будеш рочіп'ятий рачом зі Мною (Гал.
2:20). „похований чі Мною" (Рим. 6:4) і поділиш чі Мною Мої страждан
ня. Люди в церкві промовляють: „Спасіння в руках Ісусових". А в той
час ти будеш сам нести їм спасіння, мовби рука Ісуса. А в тобі буде жити
Христос. Чи ти сповнений бажанням брати участь у спасінні людтства,
полегшуючи страждання, „доповнюючи ту нестачу скорботам Христово
го тіла, яким
с
Церква"' (Кол.1:24), а також дарувати вічне життя іншим?
Через Його присутність у тобі ти пічнасш висліди страждань Христових.
І я цю пропозицію прийняв. Християни, так, як і їхній Цар, несуть свій
хрест. Вони несуть його ч радістю. Саме усвідомлення вищого покликан
ня і співучасті! ч Ісусом робить можливим знайти радість у горі.
Коли Георгій Вінс, керівник баптистської організації в СРСР. був засу
джений ча віру, віруючі в чалі суду засипали його квітами. А його маленька
донечка, ставши на крісло, звернулася до батька чі словами: „Тату, Христос
ч тобою, а це значить, що ти вільний. Життя беч Нього - ось це тюрма".
Родичка цього в'язня, яка мешкала в Китаї, знайшла серед тамтешніх
людей глибоке співчуття. Вона відповіла тим добрим людям: „Чи могли
б в'язні дізнатися про Ісуса, якби мій родич не потрапив до тюрми?"
У подібному стані духу людина повинна нести хрест злиднів, расової
дискримінації, зради, подружньої невірности. непослуху дітей...
Людина, яка ч холодною душею приймас смерть Ісуса, часлуговус покаран
ня. Сізангеліс, добра вість - це привілей співіснувати разом ч Христом, поді
ляти Його страждання, прийняти смертні муки і переможне Воскресіння.
Оскільки жертва потрібна в будь-якому перетворенні, покликання
кожного християнина - покласти себе на олтар.
Адже Він перший вмер ча тебе.
Кожна істота, покладена на олтар в Єрусалимі, ягня, вівця чи голуб,
повинна вмерти. Хтось вмер за тебе. В даному випадку це не голуб, а Син
Божий. Він зробив вибір, і ти не можеш змінити Його рішення. Ти тільки
можеш скористатися з привілею - віддати себе в жертву в ім'я Боже, в
ім'я добра на землі. У відповідь ти одержиш право на прощення гріхів.
Суть викуплення полягаг. у з'єднанні ч Богом. Соромно і огидно при
ймати смерть Ісуса як належне.