Basic HTML Version
Птолемі зі своєю армією забрав саркофаг з труною і тілом Алексан-
дра і перевіз до Александрії, де збудував пишний мавзолей для Алек-
сандра, а довкола - ще кілька мавзолеїв для себе і своєї родини та на
ступних Птолемів, своєї династії, і те місце назвав заповідником богів
Птолемів, яких при кінці століття до н. є. було десять. Останній, Пто
лемі X прибрав назву Александер І.
Мавзолей Александра Великого притягав до себе маси народу, оскіль
ки забальзамованого Александра можна було бачити. Його відвідували
римські імператори - Марк Антоній, Октавіян, Тіберій та інші, і все збе
рігалося у найкращому порядку, аж до 40 року н. є. Тоді мавзолей відві
дав римський Імператор Калігула і здер з Александра металевий нагруд
ник, який він одягав під час боїв. Калігула забрав цей нагрудник з собою
і одягав під час різних святкових церемоній у Римі. Стягаючи нагрудник,
він відкришив кінчик носа на погрудді Александра.
Велику шкоду гробівцеві заподіяв єгипетський цар Птолемі X (Алек
сандер І) у 107 році н. є. Він потребував грошей для війська, і здер все зо
лото з саркофагу і труни Александра, забрав усі дорогоцінності. Золото
перетопив на монети. Той вчинок спричинив великі протести у цілій рим
ській імперії, і римський імператор Септилій Северус заборонив відвід
ування заповідника, а мавзолей Александра зачинив, але після його
смерти (191-211 р.) його син Караколя мавзолей відчинив, і також весь
заповідник, де уже було десять мавзолеїв з „богами" Птолемів.
У 392 році римський імператор східньої імперії Теодозій (379-395 p.),
проголосив християнську релігію офіційною релігією римської імперії, і
Александрія стала центром християн. Для Церкви і для погон заповідник
з „богами" Птолемів перестав бути потрібним, і непомітно зникли всі ці
будови, включно з мавзолеєм і тілом Александра. На тому місці у 393
році збудовано велику церкву св. Атаназія. У церковних забудовах збере
жено якийсь саркофаг, гарно оздоблений ієрогліфічними написами.
У 640 році мусульмани зайняли Александрію, знищили церкву, а на
тому місці збудували велику мечеть пророка Даниїла, яка стоїть дони
ні. Під мечеттю є багато катакомб, не раз перешуканих різними архео
логами. У мечеті знайдено той саркофаг, який колись зберігався у
церковних забудовах. Але він уже був порожній.
У 1798 році Александрію зайняв Наполеон. Його військо перешука
ло катакомби під мечеттю, і саркофаг забрало на свій корабель - ду
мали, що це саркофаг Александра Великого.
У 1801 році англійські війська зайняли Єгипет, забрали саркофаг з фран
цузького корабля і перевезли до музею у Лондоні, де він зберігається й те
пер. Ієрогліфи вчені відчитали і встановили, що цей саркофаг був власніс
тю фараона Нектанебо, який правив Єгиптом у 360-343 роках до н. є.
У пошуках за гробівцем і тілом Александра у минулому столітті прове
дено майже 150 археологічних досліджень. У 1888 році гробівця у Єгипті
шукав Гайнріх Шліман, але також нічого не знайшов. Такий самий вислід
мала польська експедиція у 1960 році. У 1991 році археологи знову перешу
кували гробівці і катакомби під мечеттю Даниїла - і знову безуспішно.
148