Basic HTML Version
Представники нової влади проводили з нами довжелезні
наукові конференції, на яких повторювали ті самі партійні гасла й
розповіді про їхнє життя, в що вже ніхто з нас не вірив. При чому
ставилися до нас з недовір'ям, з претенсіями, що ми нібито не
оцінюємо того факту, що вони нас визволили з польської неволі і
принесли щасливе життя. Ми мусіли все це вислуховувати, нічого не
перечити, не оправдуватися, і навіть не дати пізнати по собі, якої ми
думки. Політрук заявив, що між нами є вороги радянської влади і
погрожував, що їх треба виявити і викорінити, погрожуючи, що
вони це зроблять. Не лише в школі, але й у щоденному нашому
житті запанувала атмосфера недовір'я, страху. Відчувалася
ненависть з їхнього боку до всього, що українське, що було нам
найдорожче, до релігії. Акти терору були спрямовані в першу чергу
проти нашої ідейної молоді і наших найсвідоміших людей.
Ми знали раніше дещо про життя на Великій Україні і в СССР,
про терор, переслідування, вивози на Сибір, концентраційні табори,
але думали і пояснювали собі, що все це було в перших роках, коли
совєтська влада мусіла щойно закріплюватися серед воєнних
ворожих обставин. Надіялися, що тепер, 20 років пізніше, коли
влада зміцніла і настали спокійні часи, становище змінилося. Але
згодом зрозуміли, що наші надії були марні і все там залишилося
таким, яким було після революції.
* * *
Офіційно говорили нам, що віра в Бога і релігія не є заборонені,
але в дійсності було цілком інакше. Приходив, наприклад, політрук
до кляси, говорив про Бога, релігію, що все це видумки, а діти
слухали, не перечили, бо знали вже від своїх батьків, щоб не
говорити багато, і боялися. Тоді він каже:
— Я докажу вам, що Бога нема. Скажіть голосно: „Боже, дай
нам цукерків".
Діти повторили, а тоді він, почекавши хвилину, каже:
—От і нічого нема. А тепер скажіть: „Сталіне, дай нам цукерків''.
Діти кликнули, а політрук витягнув цукерки з кишені і роздав
дітям кажучи:
— Бога нема і від нього нічого не дістанете, а від Сталіна все
маємо.
Так було з малими дітьми: просто і легко. У вищих клясах
треба було вживати інший підхід і відповідно приготовити вчителів,
щоб вони проводили антирелігійну пропаганду при кожній нагоді.
У грудні 1939 року вони зорганізували для вчителів вищих кляс
Тернопільської области курси навчання атеїзму.
79