Basic HTML Version
наше Тисячоліття. Це, без сумніву, позитивне явище, яке свідчить,
що в особливо вагомих моментах нашого всенаціонального життя
ми здібні засісти разом за спільний стіл до спільної акції. Це був у
загальному показ соборности й єдности на фоні унікального, бо
тисячолітнього ювілею офіційного християнства в Україні. Але
справа не лише в самому спорадичному вияві тої єдности на протязі
одного ювілейного року, а саме в тому, щоби шляхом відродження
ментально-психічної структури національного колективу, а перш за
все, його провідної верстви — інтелектуально-духової еліти етносу
увіковічнити ту всенародну єдність. Тоді ідея соборности не буде
обмежена до вузьких рамок ювілейних відзначувань та декляратив-
ної риторики, а стане реальною дійсністю усіх виявів історичного
життя народу. А єдність і соборність, у свою чергу — це реальний
крок у напрямі державного життя, це спрямування усіх сил народу в
одне русло змагань за державність.
В контексті вищесказаного насувається кардинальне питання:
як нам осягнути ту єдність, коли ми ледве могли втримувати її на
протязі ювілейного року? Без сумніву, складне питання на фоні
важких досвідів довгими століттями в умовах нашої психоісторії
включно зі сучасною добою у наслідок територіяльно-конфесійно-
політично диференційованих умовин нашого всенаціонального
життя. Воно було почетвертоване насильно довгі часи штучними
кордонами й нівечене безскрупульною політикою „християнських"
окупантів. Сьогодні відчуваємо наслідки такого стану як на рідних
землях, так і в діяспорі. Переданий предками атавізм минулого
тяжить на українській душі та висить дамокловим мечем над нами.
Це, без сумніву, наша національна ахіллесова п'ята, якої нам не легко
позбутися. Але, з другої сторони, інстинкт національного само
збереження наказує нам напружити всі наші духові сили на шляху
досягнення нехай і релятивної єдности, бо абсолютна єдність між
людьми існує хіба лише в сфері платонічних ідей. Сучасна доба, в
якій події наступають майже лявіною у шаленому темпі й
динамікою своєї дієвої вагомости міняють політичне обличчя світу
з його соціо-економічними підставами й навіть надбаннями
цивілізації, вимагає від нас бути готовими в єдності на різні
можливі й наглі закрути історичного процесу на території Східньої
Европи. Це національно-політичний аспект даного питання.
Але ми — християнський народ, який знає Христову науку від
самого порога середньовіччя, а офіційно приступив до неї тисяча
років тому. Це нас до чогось зобов'язує. І тому існує ще національно-
релігійний аспект тієї справи. Як християнський народ, ми
зобов'язані дотримуватися Заповітів Того, Божественну науку
якого ми прийняли. Ідеальна єдність являється підставою існування
від правіків у панкосмічному маштабі всіх Трьох осіб тринітарного
поняття Божества в гармонійній співдії всіх трьох основних
20