Basic HTML Version
ганському спорті. В олімпійській дружині копаного м'яча ЗСА її
капітаном став теперішній редактор „Свободи" Зенон Снилик,
олімпійські медалі для ЗСА здобули П. Файк чи Ю. Каджек у
плаванні, О. Галайко у боксі. Успіхів добиваються автомобіліст В.
Мазарук (згинув у перегонах), золотими буквами в американському
спорті записався Бронко Наґурскі і інші; понад 40 змагунів
українського роду є серед найкращих гокеістів ЗСА і Канади.
УСЦАК
У 1953-54 роках клюби на сході ЗСА зорганізували Союз
Українсько-Американських Спортових Товариств — Схід з
осідком у Ню Йорку (голова д-р Едвард Жарський), а на заході
СУАСТ — Захід з осідком у Чикаго (голова мґр Іван Красник). 24-
го грудня 1955 року на спортовому з'їзді у Торонто створилася
надрядна установа Українська Спортова Централя Америки і
Канади, зложена з двох тіл: Ради (голова Е. Жарський) і Управи
(голова І. Красник), а СУАСТ-и стали її делеґатурами.
З того часу УСЦАК 35 літ підряд кермує й координує
спортовою працею клюбів, влаштовує щорічні Спортові Ігрища
Молоді, чемпіонати краю в різних ділянках спорту — листу
чемпіонів яких зібрано у „Пропам'ятній книзі" і виданій з нагоди 25-
ліття її діяльности. В пам'яті української громади залишився
величавий Мазепинський Здвиг Молоді, що відбувся у 1959 році у
Ню Йорку на стадіоні на Рендоллс Айленд з участю понад 300
змагунок, змагунів і юнацтва.
Годі перерахувати у цьому короткому огляді всі спортові події,
що відбулись в останніх роках. Відбувались різні міжнаціональні
змагання, що причинилось до популяризації українського імени у
світі. Чимало українських спортовців виступає в репрезентаціях
ЗСА чи в рядах чільних клюбів Америки — Юрій Кулішенко,
Джіммі Стахровський, Мирон Красій, Мирон Воробець, Володи
мир Чижович, Мирон Крат, Орест Банах, Володимир Шматолоха
(футбол), Вейн Грецький, Михась Крушельницький (гокей) і інші,
— а то й тренують репрезентації ЗСА — В. і Євген Чижовичі
(футбол), Тарас Ліськевич (відбиванка).
У 1980 році українська репрезентація спортовців Америки й
Канади виступає у І Вільній Олімпіяді в Етобіко, Канада,
зорганізованій спільно з вірменами, естонцями, литовцями й
ла тишами. Була це маніфестація бажань Укра їни й інших
поневолених Москвою народів виступати на світових Олімпійсь
ких Ігрищах як самостійні нації під своїм власним прапором. В
загальному підсумку Україна зайняла тоді друге місце за Латвією.
У II Вільній Олімпіяді, що відбулася у 1984 році також в Канаді,
169