Basic HTML Version
„Колісниця", що був там надрукований. В своїй антології Юрій
Лавріненко міг помістити тільки два уривки, що їх він записав „із
уст автора", напевно тоді, коли Осьмачка ще не бачив французько
го перекладу, який був би пригадав йому цілий вірш.
Щоб дати читачам бодай приблизне уявлення про зміст і
характер втраченого вірша, постараюся відтворити його, додавши
до уривків, що опубліковані в „Розстріляному Відродженні", його
решту в перекладі з французького перекладу.
КОЛІСНИЦЯ
Переклад (Шарль Тіяк):
До північних льодовиків,
до глибоких снігів,
волохатих і далеких,
небитими шляхами
і звивистими стежками,
серед крику нічних птахів,
З уст автора (Юрій Лавріненко):
щось велике, необоре,
мов сторуке наше горе,
прошуміло по Вкраїні
на незримій колісниці...
Переклад:
З уст автора:
Переклад:
З уст автора:
Коли нещодавно їхала ця колісниця,
в селах сонце сяяло,
трави в лісах і на лугах
були шовкові, весняні.
Церкви Божі
в кришталеві дні погожі,
молоділи та біліли.
На майданах
—
роздоріжжі
любо святами пишались,
людом радісним і ясним,
мов колоссям наливались...
Але вранці там, де зникла колісниця,
села небо засмалили пожарами
і розхрістались риданням,
152