Basic HTML Version
Д-р Володимир ЖИЛА
НЕЛЕГКЕ ЗАВДАННЯ
Книга Григорія Костюка
„Зустрічі і прощання", яка вий
шла у видавництві Канадського
Інституту Українських Студій в
Едмонтоні, знайшла уже схва
лення й відгук в українській
громаді. Та це й не дивно. Зга
дана книга — це перлина україн
ської мемуаристики, пройнята
теплим і зворушливим ставлен
ням до всього рідного разом з
гострим засудженням злочинної
совєтської системи нищення в
людині людини.
Книгу, до речі, відзначено пре-
щЛ
^L
стижною літературною нагоро-
^ ^
^ Ь Д°
ю
фундації Омеляна й Тетяни
Антоновичів на 1988 рік. Надан
ня нагороди відбулося 21 травня
1989 року під час урочистої зу
стрічі в Джорджтавнському уні
верситеті у Вашінґтоні.
Не раз уже писалося, що українська мемуаристика
в розсіянні за останнє десятиріччя поволі зростає і за
войовує симпатії читачів. Не викликає заперечення і той
факт, що сучасні українські мемуаристи значно піднесли май
стерність своїх творів, збагативши їхній зміст і форму викладу.
Чимало тут причинився Г. Костюк, а його „Зустрічі і прощання" не
тільки відкрили нову добу в українській мемуаристиці, але й
заклали міцні основи під її дальший розвиток. Мемуаристика, як
виходить, — річ нелегка. Вона має свої внутрішні закони,
порушення яких, коли не спотворює змісту, то надає йому
Григорій Костюк
132