Basic HTML Version
села, дійшла під Київ з д о р о ва й обновл ена, блиснувши
перначем великого подвигу п е р ед очима не слухняних,
неприхильних і байдужих" (,,Київ наш").
Об'єднані під спільним проводом Головного Отамана,
обидві армії швидко очистили Правобережжя від ворога і
тріюмфально увійшли в Київ. Прийшли знову дні воєнної
слави. Під скривавлені недавно стопи стрільців сипалися
квіти від визволеного населення міст. Дві вітки народу,
розділені кордонами довгі сотні років, змогли в короткому
часі знайти одну мову.
А потім прийшов трагічний фінал, коли знеможена тифом
армія опинилась у безвихідному положенні, почала переходи
ти, як сповидна союзниця, від одного ворога до другого.
Події, що сталися після райдужного осягу, привели вкінці до
обеззброєння поляками останків здесяткованої тифом УГА в
квітні 1920 року. Але ідея визволення, за яку вояки ДієвоїАрмії
та УГА в нерозривному побратимстві зброї, у припечатаному
кров'ю соборництві духу проляли ріки крови, не пропала... її
носіями стали грядучі покоління, згуртовані в рядах 1-ої
Української Дивізії УНА, ,.Карпатської Січі" та Української
Повстанської Армії.
Яр СЛАВУТИЧ
ШЕВЧЕНКОВЕ
СЛОВО
Немудрий цар твоє премудре слово
Топтав полками
—
квітли пурпурово
Ненатлі болі українських ран!
Зухвалий вождь, озлоблений тиран,
Його обкраював московським лезом,
Щоб дух слабів... Та полум'ям тверезим
Воно збуяло
— /
росте, як мста!
Воно німим розковує вуста,
Воно, як прапор, стало, на сторожі,
Здолавши в порох тами зловорожі,
—
На всіх язиках, сяючи в віки,
Веде до правди всі материки!
81