що він має дуже добрий і конкуренційний товар — грамоти
забезпечення, а разом з ними великі користі з членства та
забезпечення в УНСоюзі. Багато допоможе нам в цьому також
комп'ютеризація діловодства УНСоюзу. Але для успіху, тобто
росту УНСоюзу, конечно потрібний нам це третій фактор, яким є
людина. І саме тепер відчуваємо брак молодих союзових діячів у
терені, по Відділах і по Округах, на постах організаторів чи
продавців забезпечення, та вкінці дошкульно відчуваємо їх брак у
Головному Уряді й у рядах службовиків Головної Канцелярії
УНСоюзу. Наше молоде покоління, на жаль, не цікавиться
подостатком долею УНСоюзу, хоч ми глядимо в їх сторону за
кличем „лицем до молоді" з надією, що ці молоді українці таки
прийдуть до УНСоюзу, щоб для нього працювати і перебрати в свої
руки його провід. На них жде великий і багатий УНСоюз, який
може ще багато більше зробити для свого членства і нашого
народу.
Але, як я вже згадував, кульмінаційними точками нашої
активности в Америці були акції та відкриття пам'ятника Тарасові
Шевченкові у Вашінґтоні, а також в Канаді у Вінніпегу, та відбуття
Першого Світового Конгресу Вільних Українців.
Від початку сімдесятих років стан членства УНСоюзу постійно
меншає, як і зменшується активність та динамічність нашої
української громади. Щоправда, великим стимулом до пожвавлен
ня активности нашої молоді стали в сімдесятих роках акції в
обороні українських політичних в'язнів — патріотів (яких чомусь
називаємо тільки дисидентами) та створення цілого ряду комітетів
оборони, спершу Валентина Мороза, потім політичних в'язнів, а
далі оборони людських і національних прав в Україні. Ми держимо
ключ до цієї молоді нашими публікаціями, „Свободою" та
„Українським Тижневиком", але всі наші старання притягнути в
ряди членів УНСоюзу більше число української молодшої генерації
не дали досі бажаних нами успіхів. Нам треба в тому напрямі
більше попрацювати, бо модерне життєве забезпечення та
комп'ютеризація не зможуть дати нам сподіваних успіхів без цього
важливого третього фактору — молодої Генерації українців
Америки і Канади.
— Що повинно бути головним завданням УНСоюзу на
майбутнє?
— Від самих початків УНСоюзу наші союзові діячі не жили
„хлібом єдиним", бо життєве забезпечення було тільки засобом для
розвинення всесторонньої діяльности УНСоюзу та цілої україн
ської громади. Таким залишився УНСоюз до теперішнього часу.
Нашій громаді імпонує УНСоюз не лише модерними забезпечення
ми та комптоторами, але в першу чергу своєю всебічною працею і
51