Basic HTML Version
ПІСНЯ ПРО СЕРЦЕ
(Оповідання)
Написав РОМАН ЛЕВИЦЬКИЙ
В ДОРОЗІ
Микола Гарбуз, герой, якщо так можна назвати звичайну
людину, герой тільки оцього оповідання, якщо пісню про серце
можна звести до звичайного оповідання.
Микола вмирав. Не смертю героя на полі бою, ані не смертю
мученика за віру чи народ. Він умирав на звичайний серцевий удар.
Така пригода може трапитися першому-ліпшому козакові, коли він
уже не молодий, і може трапитися... не вдень, а вночі, як це
співається в чумацькій пісні. Треба тільки додати , що пригода
трапилася не в степу під чумацьким возом і не в тій добі, коли... доля
чумацька і слава козацька буяла , а в сьогоднішньому неромантич-
ному часі і в задимленому рафінеріями нафти й засліпленому
неоновими лямпами американському індустріяльному місті.
Коли Микола повечеряв, а потім послухав телевізійних новин
про грабежі, пожежі і убивства у своєму місті, і про голод, масакри
та масові екзекуції у „визвольних війнах", що їх ведуть сучасні
„прогресисти",
—
після того невеселого сучасного зливу новин
—
витягнувся на вигідному матраці, умостившись таким способом до
нічного спочинку, нагло „щось стиснуло козака за серце" , як
співається в пісні, раз і вдруге і
втретє.
Збагнув Микола, що це не
переливки. Покликав на поміч дружину, що спочивала в другій
кімнаті, й обоє перелякані, зніяковілі й безрадні рішили потелефо
нувати до свого домашнього лікаря, хоч вже була пізня ніч. Лікар
розпитав про той „тиск" серця і звелів негайно поїхати до
найближчого шпиталю і зголоситися до відділу „наглих випадків",
а він за той час повідомить шпиталь, щоб Миколу відразу
прийняли.
179