Basic HTML Version
Закарпаття Мадярщині. Гітлер домагався від Мадярщини вступу
до Антикомінтерну, куди в той час входили Німеччина, Італія і
Японія. Мадярщина, не маючи іншого виходу, щоб дістати дозвіл
на окупацію Закарпаття, вступила 13-го січня 1939 року до Анти
комінтерну.
Цим мадярсько-німецьким актом гітлерівська Німеччина
задовольнила окрім Мадярщини ще Польщу і СССР. Усунення
української небезпеки для СССР віданням Закарпаття Мадярщині
наблизило СССР до Німеччини. Це задоволення большевиків було
помітне на XVII Конгресі большевицької партії в Москві. В своїй
промові Йосиф Сталін (див. „Известия" за 11-те березня 1939 року)
сказав таке: „Характеристичним є крик, що його вчинила
французько-англійська преса, а за ними й північно-американська
преса довкола Совєтської України, які твердили, що Німеччина
готується незабаром напасти на Совєтську Україну і прилучити її до
Карпатської України з її 700,000 мешканцями. Виглядало, що цей
дуже підозрілий крик мав на меті затруїти атмосферу між Німеч
чиною і Совєтським Союзом і без жодної причини спровокувати
конфлікт між ними".
Як видно з цієї промови Сталіна, між СССР і Німеччиною вже в
той час почали нав'язуватися стосунки, бо Сталін у своїй промові не
сказав жодного критичного слова про Німеччину. Таке зближення
Берліну й Москви уможливило німецькому закордонному міністро
ві Ріббентропові і большевицькому комісарові Молотову 23-го
серпня 1939 року підписання пакту неагресії між гітлерівською
Німеччиною і большевицькою Москвою. В цьому договорі, крім
розподілу Польщі, ще були таємні клявзулі в справі балтійських
держав (Естонії, Латвії і Литви) та Фінляндії, що мали бути
включені до большевицької сфери впливу.
Пакт неагресії Німеччини і Москви широко обговорює
большевицький генсек Ґорбачов у своїй промові 2-го листопада
1987 року з нагоди 70-ліття так званої жовтневої революції. Він
виправдує цей крок Сталіна тим, що західньо-европейські держави
поставили большевиків у неможливу міжнародну ситуацію,
створюючи фактично для Москви війну на два фронти: на Заході
— Німеччина, а на сході —Японія. Щоб цього не допустити, Сталін
пішов на замирення з Птлером,підписавши 23-го серпня 1939 року
пакт ненападу.
Аналізуючи політику Німеччини в роках 1938 — 1939-му,
приходимо до висновку, що до початку Другої світової війни
спричинився Адольф Гітлер тим, що він швидко після Мюнхенсь
кого договору в справі перебудови ЧСР, де Гітлер на підставі
природного національного принципу дістав значну частину ЧСР
146