Basic HTML Version
їнських Землях і що дала потому по
чаток Українській Повстанській Ар
мії.
В цих роках коріняться ідеї й гас
ла вже не тільки студентського, але
й загального західньо-українського
резистансу. Це в 1927-му році Акаде
мічний Дім стає тереном першої анги-
польської демонстрації, що виявила
ся в недопущенні сконсиґнованої
польської поліції до приміщень сту
дентських товариств і студентських
мешкань. Це в 1927/28 році всупереч
виразній забороні ректора польського
університету, що він не дозволить на
відновлення „січових традицій” на
університеті, мури якого подіравлені
кулями Українських Січових Стріль
ців, українські студенти Львова ма
ніфестують свою українськість шап-
ками-мазепинками. Це львівські сту
денти націоналісти відзначали десяті
роковини Листопадового Зриву виві-
шенням українських прапорів на уні
верситеті, Головному Двірці і Висо
кому Замку і влаштуванням листо
падової маніфестації з прапором У-
ВО на Соборі св. Юра, під час якої
вперше по багатьох роках зустріну
то польську поліцію стрілами. Це А-
кадемічний Дім, почавши з листопа
ду 1928 року і на протязі дальших
років став тереном збройних боїв із
польськими студентами, Академічний
Дім, з вікон якого на голови польсь
ких корпорантів ллявся не тільки
окріп, сипалися не тільки каміння і
цегла, але йревольверові стріли. І це
з Академічного Дому після студент
ського віча вийшов дня 21 листопада
1929 року демонстраційний похід для
запротестування проти засудження
советськими судами членів Спілки
Визволення України під проводом
акад. С. Єфремова і провідників та
членів Спілки Української Молоді
під проводом Павлушкова, похід, що
закінчився вибиттям вікон в совєтсь-
кому консуляті. І це Академічний
Дім вкінці був -аж до другої світової
війни тереном безупинних наскоків
польської поліції, ревізій, ув’язнень.
Діяльність тогочасного студентства
не обмежувалася тільки до вищезга
даних протипольських і протисовзтсь-
ких демонстрацій. Тереном їх палких
а то йбурхливих інколи виступів бу
ли загальні збори львівських україн
ських товариств таких, як „Просві
та”, „Рідна Школа” й інші. Політич
ні віча кінчалися часто сутичками з
комуністами, що відбувалися на ку
лаки, а інколи і кріслами. Навіть сту
дентські бучні гулянки чи йвзсілля
наших старших колеґ закінчували
ся потурбуванням польських корпо
рантів, після чого якась „Газета По-
ранна” чи „Вєк Нови” писали, що це
„пригривка до листопада”.
З офорхмленням націоналістичного
руху в Організацію Українських На
ціоналістів і перейняттям низки зав
дань цією організацією, що їх вико
нували студентські організації, серед
львівського студентства почався про
цес політичної кристалізації йоформ
лювання. Прийнявши націоналістич
ну ідеологію за свою, студентські
проводи тридцятих років з допомо
гою розроблених добре .програмово
і тематично студентських конгресів
організували студентство професійно,
координуючи діяльність і виступи
студентських репрезентацій в краю і
закордоном- Тому теж започатковані
в 1928-му році студентські „доповню-
вальні студії” по Бриґідках та по ін
ших в’язницях тодішньої Польщі про
довжувалися і в тридцятих роках аж
до другої світової війни і не було ро
ку, щоб більша чи менша кількість
студентів не відходила для „відпочин
ку й контемпляції” у в’язничі келії,
які замикалися за деким і на довгі
роки.
Але ж обмежити характеристику
львівського студентства двадцятих і
тридцятих років тільки до їхньої уні
верситетської і громадсько-політичної
активности було б кривдою для доб
рої слави цього ж студентства. Вони
любили і вміли бавитися. їхні заба
ви, традиційні балі „Основи” чи „Ме
дичної Громади” чи „Ватри” були по
діями в товариському житті Львова,
їхні гулянки і ті кінчалися інколи ін