Студенти Таємного Українського Університету у Львові під час конспіра
тивних. сходин-викладів в одній із заль Природничого Музею НТШ
весною 192J/. року.
культуру. Не було йодного українсь
кого покоління, що його студентство
не брало б в тій боротьбі такої чи ін
шої участи, освячуваної дуже часто
жзртвами волі йжиття.
Виявом цієї боротьби, революцій
ним актом, що став початком відро
дження української мови йлітерату
ри в Галицькій Україні був виступ
Руської Трійці — Шашкевича, Голо-
вацького і Вагилевича і поява їхньої
„Русалки Дністрової”. У той час, в
добу політичного абсолютизму і
культурної заскорузлости цей вис
туп, що був не тільки деклярацією
на право існування й розвитку рід
ної народної мови, але йпрактичним
його застосуванням, викликав гост
ру реакцію а то й переслідування
збоку державної влади і збоку ретро
градних кіл в самому таки тодішньо
му галицькому громадянстві. Сту
денти львівської богословської семі
нарії сорокових років минулого сто
річчя свою приналежність до рево
люційних гуртів і своє захоплення
ідеями волі заплатили роками в’язни
ці і втратою права виконувати свя-
щеничі обов’язки, але саме ж вони
були першими з-поміж тих, що за
Весни Народів в 1848 році творили
тогочасну українську політичну ре
презентацію Головну Руську Раду. І
почавши з п’ятдесятих років минуло
го століття — це студенти були тими,
що почали з одного боку довгу добу
суперечок, а то й сутичок з польсь
кими студентами і з другого боку дов
готривалу боротьбу з прихильника
ми москвофільської орієнтації серед
власного суспільства. Вишивані со
рочки, козацькі жупани йшапки, ук
раїнська мова — всім цим маніфесту
вали львівські студенти свою укра-
їнськість і в боротьбі з польським сту
дентством і вулицею і в змаганні з
рідними і близькими собі студента
ми ,,твердоруської партії”.