Page 164 - ukr

Basic HTML Version

к.) з 1958 р-, присвяченій двосотим
роковинам його народження (спізне-
на на два роки). Напис на марці
,;200 лет со дня рождения — русский
позт и драматург В. В. Капнист” гово­
рить про великого патріота України
тільки те, що вигідне для Москви.
Іншим політичним діячем був на­
щадок гетьмана Данила Апостола,
Сергій Муравйов -Апостол (1796-
1826), один із керівників Південного
Товариства Декабристів. Він очолив
повстання Чернігівського полку 28
грудня 1825 р. і після його невдачі
був страчений разом з іншими провід­
никами.
Муравйова-Апостола знаходимо на
двох совєтських марках: на одній із
28 грудня 1925 р. для відзначення
століття повстання декабристів (14
к.), а на другій із ЗО грудня 1950 р.
(1. р.) 125-річчя цього повстання.
Ніхто не може заперечити, яку ве­
лику ролю відіграли літературні дія­
чі у відродженні нашого національ­
ного життя. Деяких із них зустріча­
ємо на поштових марках. Між ними
знаходимо йтаких, які стали визнач­
ними представниками чужого пись­
менства.
Перший у хронологічному порядку
це згаданий вже вище Василь Кап-
ніст.
Цікавою постаттю є Микола Го­
голь (1809-1852), син Василя, укра­
їнського письменника (1777-1825)-
Дід Миколи, Опанас, одружився з Те­
тяною Лизогуб, яка була нащадком
гетьмана Скоропадського та Доро­
шенка. Писав Гоголь по-російськи,
але дав багато творів із українською
тематикою- Він народився в селі Ве­
ликі Сорочинці і після студій у Пол­
таві та Ніжені переїхав до Петербур­
гу. Його „Вечори на хуторі біля Ди-
каньки” (1831 р.) та „Миргород”
(1835 р.) показують картини з укра­
їнського побуту. Боротьба козаків
проти польського поневолення нас-
вітлена у повісті „Тарас Бульба”
(1835 та 1840 pp.).
Тривартісна совєтська серія марок
із 4 березня 1952 р. видана в пам'ять
сотих роковин смерти письменника.
Марка за 40 коп. зображує портрет
Гоголя роботи Теодора Моллера
(1812-1874), що тепер знаходиться в
Третяковській ґалерії в Москві, і сце­
ну із повісті „Тарас Бульба” у вико­
нанні Євгена Кібрика (нар. 1906 p.).
На другій марці за 60 коп. показано
рисунок В. Лебедева (1946 р.) „М.
Гоголь та В. Бєлінський”. Третя мар­
ка за 1 руб. дає нам картину україн­
ських селян та портрет Гоголя. На
іншій совєтській марці із 27 квітня
1959 р. для відмічення 150-ліття ба­
чимо знову портрет Моллера та сце­
ну із комедії „Ревізор”. Століття смер­
ти Гоголя відзначили ще одною мар­
кою Польща (25 ґр.) 5 червня 1952
р. та Східня Німеччина (24 ф.) 11
серпня 1952 р. На обох накреслено
портрет Моллера. На двох марках
Румунії із 7 квітня 1952 р. змальова­
но Гоголя та сцену з „Тараса Бульби”
(55 б.) і портрет письменника (1.75
л.).
Наш найбільший поет і пророк Та­
рас Шевченко (1814-1861) став для
нас джерелом тієї сили, що не дозво­
ляє нашому народові згинути навіть у
найбільш жорстоких умовинах по­
неволення. Портрет Шевченка у вико­
нанні Івана Крамського з автопорт­
рету, намальовано в 1860 p., прикра­
шує марку України (20 гривень), ви­
дану наприкінці 1920 р. ї ї так, як і
марку з С. Петлюрою, мабуть, вико­
ристовувано короткий час для пошто­
вих взаємин на Поділлі- В цій серії
є ще марка з малюнком хати Т. Шев­
ченка (3 гривні). Проект цієї марки
виконав Микола Івасюк. Портрет по­
ета, намальований Крамським, репро­
дуковано теж на одній совєтській до­
бродійній марці (20 коп. + 20 коп.)
із написом УСРР, виданій в 1923 р.
Хоч Шевченко різко виступав у
деяких своїх творах проти російсько­
го поневолення України, то все таки
совєтський уряд не відважився його
проскрибувати з огляду на пошану,
якою втішається поет серед україн­
ців. Комуністам залишилась тільки
одна можливість: дозволивши на