Basic HTML Version
і'етьман України Богдан-Зіновій
Хмельницький (1595-1657), провід
ник повстання проти поляків у 1648
р. та засновник козацької держави,
уклав у 1654: р. договір з Московщи
ною, від якого почалась постепенна
втрата незалежності України аж до
її цілковитого поневолення. Постать
гетьмана Хмельницького прикрашує
марку України із кінця 1920 р. вар
тості 10 гривень. Вона, одначе, вже не
була вживана на Україні. Декілька
марок Совєтського Союзу показують
нашого великого гетьмана. У випус
ку марок із 10 травня 1954 p., прис
вяченому 300-літтю Переяславського
Договору, зображено пам’ятник Хме
льницькому в Києві на Софійській
площі (60 коп.). Цей пам’ятник ство
рив скульптор Михайло Микешин
(1836-1896) в роках 1879-88. На ін
шій марці цієї серії бачимо картину
Переяславської Ради в 1654 р. (1.
p.). Орден Богдана Хмельницького з
погруддям гетьмана зустрічаємо на
марці із лютого 1945 р. (2 р.-чорна).
Цей самий сюжет повторюється йна
інших марках: червень 1945 р- (45
коп.), грудень 1948 р. (2 р. —■фіоле
тово-бронзова), та квітень 1949 р.
(2 р. — зелена). Ця остання із над-
руком появилась також у групі ма
рок Переяславського Договору. Си-
люету пам’ятника Хмельницькому в
Києві начеркнено на марці із 1963 р.
(4. к.) з нагоди 20-их роковин звіль
нення Києва від німців, як рівнож із
4 серпня 1967 р. (4. к.) у п’ятдесяті
роковини т. з. „жовтневої революції”.
Іван Мазепа (1639-1709), гетьман
України в роках 1687-1709, великий
меценат мистецтва і науки, піднявся
діла привернення незалежности Ук
раїни, уклавши союз із шведським ко
ролем Карлом XII. Та програний бій
під Полтавою в 1709 р. перекреслив
його пляни і відсунув відновлення ук
раїнської незалежної держави на по
над двісті літ. Одна марка України
(15 гривень) із згаданої вище серії
кінця 1920 р. вшановує цього мудро
го володаря України.
Павло Полуботок (1660-1724), на
казний гетьман в роках 1722-24, про
тестував проти обмеження прав Укра
їни Малоросійською Колегією і заз
нав за це ув’язнення та помер в Пет
ропавловській фортеці в Петербурзі-
Постать ув’язненого гетьмана відтво
рено на марці України з кінця 1920 р.
(ЗО гривень), виконаній за проектом
мистця Миколи Івасюка. ї ї вже не
вживалося на Україні.
Головний Отаман і голова Дирек
торії УНР, Симон Петлюра (1877-
1926), ім’я якого стало символом бо
ротьби із большевиками, згинув ві?
куль совєтського аґента С. ІІІварц-
барда на вулиці Парижу 25 травня
1926 р. Образ Симона Петлюри при
крашує одну марку України (40 гри
вень) із кінця 1920 p., що її, мабуть,
короткий час використовувано для
поштових взаємин на Поділлі (Воло-
чиськ, Кам’янець Подільський).
Лише троє наших церковних діячії
відмічено на поштових марках.
Нестор (1056-1114), л і т о п исець
став ченцем Печерського монастир*
в Києві після смерти св. Теодосія і
1074 р. і там був похований. Він буї
автором і упорядником літопису „По
вість временних літ”, яку довів де
1113 року. Нестор написав теж творі
„Читання про життя й погубленш
блаженних мучеників Бориса і Глі
ба” (між 1087-88 pp.) та „Життєгш<
св. Теодосія ігумена Печерського’
(біля 1100 p.). Деякі дослідники при
писують Несторові авторство творч
„Повість про початок Печерськоп
монастиря і його перших подвижни
ків”. Статую вашого літописця, тві]
скульптора Марка Антокольськогс
(1843-1902), показано на двовартісно
му випуску совєтської пошти із 22 ве
ресня 1956 р. (40 к., 1 р.) в дев’ятсо
ту річницю народин Нестора Скуль
птура виконана в 1892 р. і тепер зна
ходиться в Музеї Російського Мистец
тва в Києві.
Петро Могила (1596-1647), київсь
кий митрополит, був сином молдавсь
кого господаря Симеона і вихову
вавсь у львівській братській школі
Опісля, правдоподібно, брав участь j