ництво, як крайовий уряд, і підлеглі
йому Староства та інші уряди, які у
великій мірі залежали від ухвал Кра
йового Сойму. Таким чином забезпе
чені були автономні права самоуправ
ління, як участь народу в крайовім
правлінню.
Цю спадщину по Австрії перебрала
Польща внаслідок Версальського до
говору, заявляючи перед світом, що
права самоуправління на українсь
ких землях, зайнятих Польщею, бу
дуть респектовані до повної автоно
мії.
Цього зобов’язання, як і багатьох
інших, Польща не дотримала, навпа
ки, захворівши на „моцарствосьць”,
вона пішла на повну ліквідацію ав
тономних прав самоуправління, під
порядковуючи його державним уря
дам.
В першу чергу зліквідовано Крайо
вий Сойм і Крайовий Виділ, поділе
но Галичину на воевідства, а Повіто
ві ради і Виділи підкорено повітовим
староствам, залишаючи сільські та
міські громади без захисту. Одночас
но польський уряд почав перекидати
на громади всякі тягарі державної
адміністрації, обмежуючи політично-
державними справами та суворим на
глядом над громадами.
Але йцього було мало- Треба бу
ло позбавити сільські громади їх пу-
блічно-правного стану, тож створено
дивогляд — так звані збірні грома
ди, в надії ще більше забезпечити
„моцарствосьць” в терені, а далі зцен-
тралізувати в збірних громадах гро
мадські маєтки для легшої їх експлуа
тації в користь державних інтересів.
Відібрання громадських маєтків, не
зважаючи на вперті заходи польсь
кого уряду, не увінчалося успіхом
внаслідок сильного спротиву різних
політичних і громадських кругів, бо
це було б порушенням права влас
носте Але збірні громади все таки
створено.
Територіяльна самоуправа, яку в
дальшому називатимемо громадою,
мала, хоч і в цій скупій формі, так
званий власний і поручений круг ді
яння, визначений невиразно, а то й
суперечно з різними польськими за
конами. Все ж таки для ближчої
орієнтації треба насвітлити важніші
права і обов’язки громад а саме:
5 1. Пубйічно-правне представництво
громади назовні:
2. Вибір Громадських рад і урядів
загальним голосуванням.
3. Ухвалення громадськими рада
ми бюджетів внутрішньої адміністра
ції та вирішування всяких інших
справ громадського характеру, при
чому всі ухвали громадських рад ви
магали затвердження Повітовим Ви
ділом, а радше старостою, який був
рівночасно і предсідником Повітового
Виділу.
4. Завідування громадським і пуб
лічним добором на терені громади.
5. Будова і утримування народних
шкіл та забезпечення учительства
мешканнями і 2 морґами управної
землі для кожного вчителя.
6. Будова і утримування громадсь
ких доріг і мостів та самочинна по
декуди реґуляція рік і потоків, що
випливало з конечности господарсь
кого життя громадян.
7. Вогнева сторожа, громадська мі
ліція, нічні варти та громадські ареш
ти.
8. Співучасть у комасації і меліора
ції ґрунтів.
9- Достава людської фізичної сили
для поборювання всяких стихійних
лих, як пожежі лісів, повені, снігові
засипи на залізницях та ін.
10. Санітарний нагляд, поборюван
ня пошестей, дезинфікацая, нагляд
над цвинтарями і їх утримання, огля
дини померлих та урядове стверджен
ня причини їх смерти, оглядини ху
доби, призначеної на продаж, вида
ча урядових засвідчень, запобіжних
пошестям.
11. Відбір з поштових урядів та дос
тава адресатам поштових посилок,
доручування судових покликань, та
всякого роду урядової кореспонден
ції, карних наказів і т. п.
12. Достава підвід для поліції та
інших „уржендових” посіпак.