Basic HTML Version
ініціатором побудови церкви в місце
вості Теребовля, 16 миль від Давфи-
ну, Манітоба. Поруч місійної праці,
він, як ідейний союзовець-редактор,
був у Канаді першим засівачем зерна
союзової ідеї.
Відомий провідник
громадського
руху Західньої
України, д-р Осип
Олеськів, пропагував серед зубожіло
го прошарку галицьких селян і ро
бітників переселення в Канаду, вка
зуючи на можливості кращого еконо
мічного життя за океаном. Д-р Осип
Олеськів приїздив у Канаду для дос
лідів, наскільки поселення в Канаді
буде корисним для наших людей. Він
теж відвідав ЗСА, увійшов у контакт
із членами редакції „Свободи" і тоді
Р у с ького Народного Союзу, щоб
на сторінках „Свободи" правильно
інформували та насвітлювали питан
ня переселення. В тому часі „Свобо
да" була одинокою українською га
зетою, яку мали заморські українці,
її теж читали на Батьківщині. Спів-
дія д-ра Олеськова з органом Союзу
є показником, яку інформативну ро-
лю в тому часі для канадійеьких ук
раїнців відіграла „Свобода" і якими
шляхами йшли перші відомості до
Канади про Союз.
Струмок юного Руського Народ
ного Союзу, що постав 22-го лютого
1894 р. у ЗСА, з трудом пробивав со
бі русло серед фанатичних приклон-
ників
мадярофільських течій, що
нуртували поміж еміграцією „мадяр
ських русинів". Не було легко пер
шим невтомним „каменярам" „лупа
ти скалу" для підвалин будівлі УН-
Союзу, назву якої прийнято на кон
венції в Боффало, Н. И, 1914 p., на
місце попередньої назви Р у с ький
Народний Союз. З того часу ідейно
поглиблена інституція виходить із
25-тисячним членством на широкі
води північно-американської економії.
А тим часом у сусідній Канаді, на
нових поселеннях, стало творитися
нове життя, стали виростати нові
громади українців з церквами, шко
лами, культурно-освітніми організа
ціями, політичними клюбами, госпо
дарськими установами. Майже двад
цять років газета „Свобода" була три-
буною-офіціозом для тих канадійеь
ких українців і формувала їх націо
нально-громадську думку. В річнику
„Свободи" за 1894 рік зустрічається
рясні нотатки про українців-поселен-
ців у Канаді. Від 1896 р. „Свобода"
має постійну шпальту п .н. „Канадій-
ська Русь", у якій пишеться про події
із життя наших поселенців у Канаді.
Справжньою цінністю цього кутка
канадійеьких українців у „Свободі" є
точні цифрові звідомлення про нап
лив наших емігрантів.
Підкреслюючи значення і ролю га
зети „Свобода" для канадійеьких ук
раїнців, треба сказати й те, що її важ
ливість і вплив на еміграційну спіль
ноту в первопочатках освоювання чу
жого терену і невідомого світу поля
гають у тому, що, читаючи „Свобо
ду", українці в Канаді знайомилися
із організаційними
формами своїх
братів у ЗСА, а зокрема із ролею, по
требою та завданнями УНСоюзу. От-
„Свобода" у розвитку життя ук
раїнських поселенців у Канаді є міц
ним вузлом, що у близькому майбут
ньому зв'язує культурно-економічне
життя української еміграції двох за
морських країн, і увесь час є громад
сько-формуючим чинником та істо-
рично-літопиеним документом їхньо
го життя, побуту, культури, економії.
УНСоюз упродовж 20 років свого
існування, тобто до ХІН Конвенції в
Боффало, Н. Й., став центральною
установою української еміграції в 3-
СА та керуючим чинником її суспіль
ного життя. І хоч часто відосеред-
ні течії національно-несвідомих еле
ментів намагались підважити й за
ламати значення цієї установи, спи
нити її творчий ріст, все таки прапор
УНСоюзу переможно замаяв на зем
лях українських поселенців, як сим
вол захисника, речника духового та
матеріяльного життя й надбань за
океанських українців.
На тлі такої передісторії початків
поселення українців у Канаді почи
нається етап фактичної розбудови У-
10